Реальність

філософський термін, який означає те, що існує насправді

Реа́льність (від лат. realis — речовинний, дійсний, від res — річ, предмет) — філософський термін, який означає те, що існує насправді. Окреслення того, що існує насправді, а що насправді не існує — складне онтологічне питання, а тому серед філософів термін реальність вживається в різних значеннях в залежності від філософського напрямку чи школи.

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати

ред.
  •  

Моє передчуття полягає в тому, що світ усе більше завіртуалюється – тобто основна частина людського життя з усіма його стосунками, досвідами і т.д. переходить у мережу, а «реальність номер один», тобто реальність як така, все більше й більше занедбується. І в цій ситуації виникає ще сприятливіший простір для фінансових віртуальних мегамахінацій, а з ними – і для нових та нових світових криз. Я думаю, що десь років через 15 людство почне від цього отямлюватися – у зв’язку з глобальним шоком від продовольчої нестачі. Тобто їсти нам усе одно треба буде, і доведеться повертатися в покинуту реальність[1].

  Юрій Андрухович
  •  

Не біжіть від реальності за допомогою наркотиків і сексу. Тоді, коли вже нема куди бігти, дивіться життю прямо в обличчя[2].

  Ексл Роуз
  •  

Реальність — це ще не істина...Реальність — це спектакль матеріальності, змінної, мобільної, перехідної, трансформованої, ефемерної. як сама дійсність... Істина незмінна й вічна. Це щось абстрактне, вічно чисте й прекрасне, як Бог, а реальність минає як тінь[3]... — з листа до поета-пролетаря Понсі, 1844

  Жорж Санд
  •  

Щиро кажучи, я ніколи не могла збагнути, де починається реальність стосовно правди? Правда лише тоді правда, коли виходить з реальності. Реальність є п'єдесталом, правда — статуєю. Можна ретельно вивчити усі деталі п'єдесталу. Це буде мистецтвом. Як відомо, п'єдестал «Персеї» Бенвенуто Челліні (у Флоренції) вважається перлиною мистецтва. На жаль, сама статуя не є шедевром[4].

  — Жорж Санд

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9