Бічуя Ніна Леонідівна

	Бічуя Ніна Леонідівна
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Ні́на Леоні́дівна Бічуя́ (нар. 24 серпня 1937, Київ) — український прозаїк.

Цитати

Українці — живучі! І мова наша — живуча!^[1]

Мовчання тривалістю в тридцять років – це також досвід.^[2]

З шести років я знала, хто такий Сталін і правду про Голодомор.^[3]

Лише тоді, коли президент зробить щось дуже вагоме, доведе, що його обрали недарма.^[4]

У місті я існую й не знаю, чи могла би існувати поза ним.^[5]

Цитати з творів

Втупившись у телевізор, просто дивлюся. Телевізор увімкнений, я – вимкнена. Зовсім вимкнена ^[6].
— «Показія, або Те, що не порапило до оповідань»

Ніко Піросмані, «Олень»

Вуличка вибралася з міста; пахло травами, які не розрізнити, не розпізнати й не назвати. Вітер покірливим псом лягав спочити в тих пахощах, а потім знову зривався, немов намірився когось наздогнати. Внизу лежав Тбілісі. Тепер ніщо не тиснуло на плечі, всі скелі опинилися під ногами, і можна було присісти на плескатий камінь, щоб передихнути бодай хвильку^[7]. — «Спогад про Грузію», 1984 р.

Іди й прислухайся, і приглядайся, куди приведуть тебе очі твої; там спинися, де стануть ноги твої; дослухайся, що торкнеться вух твоїх – і мовчки перетривай у душі своїй те, що перетривати можеш^[8].

Коли я йду уздовж львівської вулиці, я в той самий мент минаю у Тбілісі пам'ятник Руставелі на широкому проспекті…мию ступні від пилу й піску в малому фонтанчику…на Піцунді, а також стою на хиткому містку над Черемошем і споглядаю протилежний берег Дніпра з Володимирського пагорба… ^[8] — «Показія, або Те, що не порапило до оповідань»

На Юдиному полі зерно не проросте^[9]. — «Біла Віла»

… не доведи Господи ножам на всі часи затупитись^[10].
— «у новелі «Великі королівські лови» присутня алюзія до мандрівного мотиву гостріння ножів гайдамаками.»

Не збудувати корабля без цвяхів, не жити праведникові мудрому без книг. Краса воїну – зброя його, кораблеві – вітрила, тако і праведнику прочитання книг^[11].

Оповідайте, дбаючи про істину, та хай кожен говорить тільки те, що бачив ^[12]. — «Дрогобицький звіздар»

Світ був несправжнім і дуже реальним водночас. Навпроти мене у вітрині крамнички стояла виставлена для огляду і на продаж репродукція однієї з картин Піросмані: олень дивився на світ і на людей незглибимо сумним поглядом, ніби докоряв за щось — і вибачав усе. Так само дивились із інших картин Ніко жінки і діти. Точнісінько такою ж була мелодія, яку грали оркестранти^[13]. — «Спогад про Грузію», 1984 р.

Про Ніну Бічуя

	Ніна Бічуя демонструє не просто новий характер письма, а новий стиль оповіді, в основі якого – філософсько-естетичний потенціал національної духовності ^[14].
	— Марія Якубовська

Поділіться цитатами з вашими друзями:

Примітки

↑ Інтерв'ю для «Високого Замку»
↑ Ніна Бічуя: Мовчання тривалістю в тридцять років – це також досвід
↑ Ніна Бічуя: "З шести років я знала, хто такий Сталін і правду про Голодомор"
↑ Ніна Бічуя: «Лише тоді, коли президент зробить щось дуже вагоме, доведе, що його обрали недарма»
↑ Ніна Бічуя: У місті я існую й не знаю, чи могла би існувати поза ним
↑ Великі королівські лови, 2011, с. 140
↑ З непокритою головою, 2014, с. 206
↑ ^а ^б Великі королівські лови, 2011, с. 141
↑ Великі королівські лови, 2011, с. 174
↑ Великі королівські лови, 2011, с. 60
↑ Великі королівські лови, 2011, с. 79
↑ Великі королівські лови, 2011, с. 45
↑ З непокритою головою, 2014, с. 215
↑ Якубовська М. У дзеркалі слова – Львів : Каменяр, 2005. - С. 254

Джерела

Бічуя Н.. Великі королівські лови: новели та візії.. — Львів: Піраміда, 2011. — 192 с. — ISBN 978-966-441-230-5

З непокритою головою. Українська жіноча проза / Передмова, упорядковання В. Агеєвої. — Київ: КОМОРА, 2014. — 424 с. — ISBN 978-966-97403-4-2

[1] Інтерв'ю для «Високого Замку»

[2] Ніна Бічуя: Мовчання тривалістю в тридцять років – це також досвід

[3] Ніна Бічуя: "З шести років я знала, хто такий Сталін і правду про Голодомор"

[4] Ніна Бічуя: «Лише тоді, коли президент зробить щось дуже вагоме, доведе, що його обрали недарма»

[5] Ніна Бічуя: У місті я існую й не знаю, чи могла би існувати поза ним

[Великі_королівські_лови—2011——140-6] Великі королівські лови, 2011, с. 140

[З_непокритою_головою—2014——206-7] З непокритою головою, 2014, с. 206

[Великі_королівські_лови—2011——141-8] а ^б Великі королівські лови, 2011, с. 141

[Великі_королівські_лови—2011——174-9] Великі королівські лови, 2011, с. 174

[Великі_королівські_лови—2011——60-10] Великі королівські лови, 2011, с. 60

[Великі_королівські_лови—2011——79-11] Великі королівські лови, 2011, с. 79

[Великі_королівські_лови—2011——45-12] Великі королівські лови, 2011, с. 45

[З_непокритою_головою—2014——215-13] З непокритою головою, 2014, с. 215

[14] Якубовська М. У дзеркалі слова – Львів : Каменяр, 2005. - С. 254

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]