Венера Мілоська

Венера Мілоська — мармурова скульптура богині Афродіти. Створена у Давній Греції у II столітті до н. е.. Знайдена у 1820 році на острові Мілос у Греції. З 1821 року зберігається у Луврі. Статуя заввишки 202 м. Вважається еталоном жіночої краси.

Цитати

	Один селянин виносив каміння з руїн закопаної каплиці. Побачивши, що він зупинився і подивився на дно ями, я підійшов до нього. Він відкопав верхню частину статуї в дуже хорошому стані. Я запропонував йому плату, щоб продовжити розкопки. І справді, незабаром він знайшов нижню частину, але вона не підходила до іншої. Після більш ретельного пошуку він знайшов центральну частину.^[1] — історія віднайдення статуї
	— Олів'є Вутьє, ентузіаст археології

	Статуя складалася з двох частин, міцно скріплених залізними скобами. Грецький селянин, боячись втратити плоди своєї праці, сховав верхню частину в стайні разом із двома статуями Гермеса. Друга половина все ще була в стайні. Я вимірював дві частини окремо; статуя має приблизно шість футів у висоту; це зображення оголеної жінки, яка тримає яблуко в піднятій лівій руці, а права рука тримає її ретельно задрапірований одяг, який спадає з стегна до стоп; обидві руки були пошкоджені та, фактично, відірвані від тіла. Єдина видима ступня оголена; вуха проколоті та, мабуть, були прикрашені сережками. Усі ці особливості припускають, що зображення Венери на суді Паріса; але в цьому випадку де будуть Юнона, Мінерва та прекрасний пастух?^[2]
	— Жюль Дюмон-Дюрвіль, першим дослідив статую.

	Якщо Франція поверне статую, Туреччина поверне герб на своє місце, забезпечивши світові великий витвір у всій його первісній пишноті; інакше Венера Мілоська продовжить показувати свої пні в Луврі. — У 1960 році комісія турецьких археологів подала петицію з вимогою повернути Венеру Мілоську. Цей запит ґрунтувався на доповіді юриста Ахмеда Речіма, який звинуватив французів у викраденні статуї та заявив, що вона належала Османській імперії. Він також стверджував, що декому відомо, де зберігаються руки статуї.^[3]
	— Ахмед Речім

	[Статуя] передає відчуття спокою, реалізму, натуралізму, смутку та дуже особливі тактильні відчуття.
	— Антоніо Клімент Карбо

	Знаменита Венера Мілоська в музеї Лувр [...] відображає стиль Скопаса, осяяна посмішкою грації Праксителя. Вона висічена з парійського мармуру, чий теплий рожево-золотистий відтінок з часом посилився, що надає йому ще більшої гармонії та чарівності.
	— Джуліо Каротті, італійський історик

	Знаменита Венера Мілоська в музеї Лувр [...] відображає стиль Скопаса, осяяна посмішкою грації Праксителя. Вона висічена з парійського мармуру, чий теплий рожево-золотистий відтінок з часом посилився, що надає йому ще більшої гармонії та чарівності.
	— Джуліо Каротті, італійський історик

	Венера Мілоська красивіша без рук.
	— Френк Ллойд Райт, американський архітектор

	Хороший торговий агент здатний продати три пари рукавичок Венері Мілоській.
	— Роберт Орбен, американський гуморист

	Я торкнувся Венери Мілоської. "Прибери руки!" - сказала вона. Вона має комплекси.
	— Станіслав Єжи Лєц, польський сатирик

	Завдяки трансмутину ви можете мати роман із козою та бути в переконанні, що перед вами Венера Мілоська.
	— Станіслав Лем, польський фантаст. Роман «Футурологічний конгрес», 1970

Примітки

↑ Kauffmann, Aliki Samara. "The Aphrodite of Melos". In: Valavanēs, Panos & Delēvorria, Angelos. Great Moments in Greek Archaeology. Getty Publications, 2007, p. 318
↑ Dunmore, John. From Venus to Antarctica: The Life of Dumont D'Urville. Exisle Publishing, 2010, pp. 24-26
↑ MGAR. La Venus de Milo (100 a. C.).

[Valavanēs-1] Kauffmann, Aliki Samara. "The Aphrodite of Melos". In: Valavanēs, Panos & Delēvorria, Angelos. Great Moments in Greek Archaeology. Getty Publications, 2007, p. 318

[Dunmore-2] Dunmore, John. From Venus to Antarctica: The Life of Dumont D'Urville. Exisle Publishing, 2010, pp. 24-26

[3] MGAR. La Venus de Milo (100 a. C.).

[1]

[2]

[3]