Станіслав Лем

польський письменник-фантаст, філософ і футуролог

Станіслав Лем (пол. Stanisław Lem; 1921–2006) — польський письменник-фантаст.

Станіслав Лем
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Бога мабуть і немає, проте сатана, мабуть, усе ж є, оскільки існують совєти … Велетенська наддержава зі сфальшованою ідеологією (ніхто в неї не вірить), зі сфальшованою культурою, музикою, літературою, шкільною освітою, громадським життя – все сфальшоване від A до Z настільки сумлінно, під таким тиском репресій, під таким поліцейським наглядом, що ця думка народжується наче сама собою: КОМУ то все може служити краще, ніж Володареві Мух [Вельзевулові]? [1][2]

 

Boga pewno i nie ma, lecz szatan CHYBA jednak jest, SKORO są Sowiety … Ogromne mocarstwo, ze sfałszowaną ideo­logią (nikt w nią nie wierzy), ze sfałszowaną kulturą, muzyką, literaturą, szkolnictwem, życiem społecznym – wszystko sfał­szowane od A do Z, tak sumiennie, pod takim ciśnieniem represji, z takim policyjnym nadzorem, że wprost narzuca się ta myśl: KOMU to służyć może lepiej niż Panu Much ??? [Belzebubowi] [1][3]

  •  

Незнання дня моєї смерті практично робить мене безсмертним[4].

  •  

Запитання — це завжди бажання зрозуміти[4].

  •  

Сьогодні дуже небезпечно бути Людиною[4].

  •  

Людина є мавпою, котра може зробити накращу бритву, аби перерізати горло іншій мавпі.

 

пол. Człowiek jest małpą, która potrafi zrobić najprecyzyjniejszą brzytwę, aby poderżnąć gardło drugiej małpie[5].

  •  

Я атеїст з моральних причин. Вважаю, що творця можна пізнати за його творінням. У моїх відчуттях світ сконструйований настільки фатально, що я хочу вірити, що ніхто його не створив!

 

пол. Ateistą jestem z powodów moralnych. Uważam, że twórcę rozpoznajemy poprzez jego dzieło. W moim odczuciu świat jest skonstruowany tak fatalnie, że wolę wierzyć, iż nikt go nie stworzył![6]

  •  

Ми зовсім не хочемо завойовувати космос, ми тільки прагнемо розширити Землю до його меж[7]. — «Соляріс»

 

пол. nie chcemy zdobywać kosmosu, chcemy tylko rozszerzyć Ziemię do jego granic.

 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 12 квітня 2016 року.
  •  

Мова — то нервова система культури[8].

  •  

Жорстокість німців, які входили до окупованої країни за часів Гітлера, НЕ ПОРІВНЯЛЬНА за своїм досвідом і вшир, і вглиб із совєцькою. Німці – спершу банальності – були методичними, планомірними, дотримувалися наказів знеособленим і взагалі механічним чином; вони вважали себе Вищою Расою, а нас, євреїв, – Ungeziefer, приреченими на винищення паразитами, паразитами НАСТІЛЬКИ підступними, обдарованими такою хуцпою, що ці паразити насмілилися завдяки лобуряцькій мімікрії набути схожості, достоту дивовижної схожості на Людину.

Натомість росіяни були кодлом, яке усвідомлювало свою підлість і ницість безсловесним, глухим, здатним на будь-яку розпоясаність чином; отож, ґвалтуючи 80-річних бабусь, роздаючи смерть від нехоті, побіжно, між іншим, валячи, руйнуючи й нищачи усі ознаки достатку, ладу, цивілізованої заможності, демонструючи в безкорисливості цього нищення чималу Завбачливість, Ініціативу, Увагу, Зосередженість, Напруження Волі – завдяки цьому вони мстилися не лише німцям (врешті, – ІНШИМ!) за те, що німці влаштували було в Росії, а й мстилися усьому світові поза межами своєї в’язниці помстою, найпідлішою з можливих: адже вони обсирали все – жодні тварини не демонструють подібної, так би мовити, ЕКСКРЕМЕНТАЛЬНОЇ ЗАПЕКЛОСТІ, яку демонстрували росіяни, забиваючи й наповнюючи своїми екскрементами розгромлені салони, шпитальні зали, біде, клозети, серучи на книжки, килими, вівтарі; у цьому сранні на увесь світ, який вони тепер МОГЛИ, яка ж це радість! скОпати, стовкти, обісрати, а до всього ще й зґвалтувати й убити (вони ґвалтували жінок після пологів, жінок після важких операцій, ґвалтували жінок, які лежали в калюжах крові, ґвалтували і срали; а крім того вони МУСИЛИ красти наручні годинники, і коли якийсь їхній малий бідачисько-солдафон не мав уже на це шансів серед німців у шпиталі, бо його попередники забрали все, що можна було забрати, він РОЗПЛАКАВСЯ з жалю і водночас вигукував, що коли негайно не дістане НАРУЧНОГО ГОДИННИКА, то застрелить трьох перших стрічних).[1][2]

  •  

Вони жалюгідні, ці неповноцінні генії, титани карликового духу, скалічені в пелюшках природою, яка, похмуро пожартувавши, обдарувала їхню нездарність творчим завзяттям, гідним хоч би й Леонардо; на їхню долю в житті випала байдужість або глузування, а все, що можна для них зробити, — це бути годину чи дві терплячим слухачем і співучасником їхньої мономанії.[9]«Зі спогадів Ійона Тихого. Професор Коркоран»

  •  

Оскільки життя це різновид сну, то все дозволено.[10]«Зі спогадів Ійона Тихого. Професор Коркоран»

  •  

І він насмілився роздумувати навіть про Бога, Бога, який колись як був іще наївний, робив дива, але потім світ змінив його, цього Творця, навчив його, що єдина річ, яку дозволено робити — не доскіпуватися, не бути, не міняти нічого у своїй справі, бо вірити можна лише в божество, якого не докличешся.[11]«Зі спогадів Ійона Тихого. Професор Коркоран»

  •  

Єдиною ознакою божества, яку ми знаємо, є мовчазна згода з усяким людським учинком.[12]«Зі спогадів Ійона Тихого. Професор Коркоран»

Про ньогоРедагувати

  •  

На Лемові я вчився НФ. Він був першим автором, якого я читав. Мені пощастило мати такий чудовий вступ до цього жанру. Думаю, що творчість Лема належить до найбільших досягнень світової наукової фантастики. Хто не читав Лема, не може вважати, що знає цей жанр.

 

пол. Na Lemie uczyłem się SF. Był pierwszym autorem, którego czytałem. Miałem szczęście mieć tak wspaniałe wprowadzenie do tego gatunku. Myślę, że twórczość Lema należy do największych osiągnięć światowej fantastyki naukowej. Kto nie czytał Lema, nie może uważać, że zna ten gatunek.[13]

  Анджей Сапковський, 2002

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Станіслав Лем. Кодло // Збруч, 27.06.2016
  2. а б Порівняльний аналіз психотипу нацистів і совєтів // Перекладено за: Lem S. Listy, albo opór materii, Kraków: W-wo Literackie, 2002, s. 261-263. Переклав 27 червня 2016 Андрій Павлишин
  3. Stanisław Lem. Listy do Michaela Kandla. Berlin, 6 maja 1977 // 7 вересня 2016 12:02
  4. а б в Мудрість віків, 2009, с. 70
  5. Katarzyna Janowska, Zawsze byłem niewidzialny, «Polityka.pl», 26 marca 2006.
  6. Інтерв'ю для The Missouri Review
  7. Станіслав Лем. Соляріс.
  8. Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С. 21
  9. Кіберіада, 1990, с. 389
  10. Кіберіада, 1990, с. 391
  11. Кіберіада, 1990, с. 399
  12. Кіберіада, 1990, с. 400
  13. Miałem ochotę wyemigrować // sapkowski.pl, листопад 2002

ДжерелаРедагувати

  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009.
  • Станіслав Лем. Кіберіада. — Київ: Дніпро, 1990. — 815 с. — ISBN 5308007276