Станіслав Єжи Лєц

польський письменник

Станіслав Єжи Лєц (1909–1966) — відомий польський афорист, сатирик, гострослов і поет. Автор величезної кількості афоризмів та жартівливих висловів.

Станіслав Єжи Лєц
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Більшість цитат подана в перекладі Андрюса Вишняускаса.

Цитати

ред.
  • Воскресати можуть лише мертві. Живим — важче.
  • Є боягузи розуму і боягузи серця
  • І Месії з нетерпінням чекають на свій прихід
  • Іноді ніч буває занадто темною, щоб її помітити.
  • Люди, котрі не мають із мистецтвом нічого спільного, не повинні мати нічого спільного. Просто?
  • Межа поміж світлом і тінню — ти
  • Ми розіп'яті на циферблаті годинника
  • Не кожному личить жити
  • Не показуй пальцем — покажи собою
  • Немає нових напрямків, є один: від людини до людини
  • Перша умова безсмертя — смерть
  • Розділяє не прірва, а різниця рівнів
  • Справжній ворог ніколи тебе не покине
  • Ти й сам забудеш про себе після смерті, що ж казати про інших
  • У всьому винні євреї. Це їхній Бог нас усіх створив
  • У кожного століття є своє середньовіччя
  • У людини немає вибору — вона повинна бути людиною!
  • Це не фокус сказати: «Я — єсьм». Треба бути


Аби перебути життя, а вже там дамо собі раду! (Przetrwać, przetrwać życie, potem damy już sobie radę!)
  • A może Bóg sobie mnie upatrzył na ateistę? — польською мовою.
A може Бог нагледів собі мене на атеїста?
  • А можливо, ми — лише чийсь спогад?
Атеїсти говорять про час «після різдва Христового» — «наша ера». Дивно.
  • A może czyste ręce powinny być dłuższe?
А може чисті руки повинні бути довшими?
  • Aktor powinien mieć coś do powiedzenia, nawet jeśli ma niemą rolę.
Актор повинен мати що сказати, навіть якщо має роль без слів.
Аби бути собою, треба кимось бути.
Анекдот викинули з п'єси, і він мусив повернутися у життя.
Апологетам Ночі Довгих Ножів ніколи не бракувало Довгих Виделок і Довгих Ложок.
Ах, цей мені альтруїзм! Іноді так хочеться гепнути кулаком по столі, але в останній момент бачиш, що можеш влучити у чийсь десерт.
Болото створює часом враження глибини (Błoto stwarza czasem pozory głębi).
Бідні, хто зірок не бачить без биття в зуби (Biedny, kto gwiazd nie widzi bez uderzenia w zęby).
Більше за все почуття гумору в мертвих. Для них все смішне (Największe poczucie humoru posiadają zmarli. Dla nich wszystko jest śmieszne).
Богу, що богове, цезарю, що цезареве. А що людям? (Bogu, co boskie, cesarzowi, co cesarskie. A co ludziom?)
Босий не ступає по ружах (Bosy nie stąpa po różach).
Будуйте мости від людини до людини, зрозуміло розвідні (Budujcie mosty od człowieka do człowieka, oczywiście zwodzone).
Безглуздість вбиває. Інших (Bezmyślność zabija. Innych).
Багато з тих, хто випередив свій час, мусили очікувати його у дуже непристосованих приміщеннях.
Багато моїх приятелів стали моїми ворогами, багато ворогів заприязнилися зі мною, але байдужі залишись вірними своєму покликанню.
Багато речей так і не з'явились через неможливість їхнього найменування (Wiele rzeczy nie powstało z powodu niemożności ich nazwania).
Брехня нічим не відрізняється від правди, окрім того, що нею не є.
Бридко підозрювати когось, коли існує абсолютна певність.
Буває, що дах над головою не дозволяє людям рости.
Бувають часи, коли філософ на смертному одрі може казати: «На щастя, мене не зрозуміли!»
Будь реалістом — не говори правди.
Будь своїм власним міністром внутрішніх справ!
Будьмо людьми хоча б так довго, поки наука не прийде до висновку, що ми є кимось іншим.
Букву закону треба включити до абетки.
Бути блазнем на тризні — глибоко людське призначення.
Бути в пащі лева — це ще півбіди. Поділяти його смаки — ось що жахливе.
В одних країнах вигнання є найдошкульнішою карою, а в інших за нього повинні боротися найгуманніші громадяни.
Важко сказати правду самому собі, особливо, коли ти її знаєш.
Вже пізно. Світає (Późno już. Świta).
Ви вважаєте, що цей автор малого досягнув? Він понизив загальний рівень!
Визнання «Світ прекрасний!» зазвичай вимагають від мене ті, хто зогидив його мені.
Вирок — це найвища літературна форма (Zdanie to największa forma literacka).
Відсутні ніколи не бувають праві, але дуже часто залишаються в живих.
Від чого ти пішов, залежить від генетики, а на що перетворишся — від політики (Z czego powstałeś zależy od genetyki, w co się obrócisz, od polityki).
Він зламав собі життя! Тепер він має два окремих, вельми приємних (Złamał sobie życie! I ma teraz dwa oddzielne, bardzo przyjemne życia).
Він — візіонер! Посеред переповненого людьми світу йому вбачається пустка.
Він говорить настільки древні речі, що людство їх уже не пам'ятає.
Вічність? Одиниця часу
Влада частіше переходила з рук до рук, аніж від голови до голови.
Впишися у впливові кола!
Все — омана. І попереднє твердження також.
Все вже відкрито, лише в околицях банальності залишилися заповідні куточки.
Все належить присвятити людині. За виключенням інших людей.
Всі боги були безсмертні! (Wszyscy bogowie byli nieśmiertelni!)
Вчинив злочин: убив людину! В собі.
Гамлет мав би уже стати Крезом. Хто тільки упродовж століть не вставляв свої п'ять копійок до його монологу!
Гамлет сьогодні: бути не будучи, чи будучи не бути?
Гіпокриза духу (Hipokrysus ducha).
Глибина і високий рівень — дві різні речі.
Глупота не звільняє від думання.
Говоріть коротше, аби почути кінець речення ще в ту саму епоху.
Гомо шимпаенс (Homo-szympans).
Гордо носили на грудях картки із ціною, за яку їх не можна купити.
Громадська думка мала би стривожитися своєю відсутністю.
«Думки вільні від митного збору?» Коли не переходять меж.
Даю Вам гіркі піґулки у солодкій глазурі. Піґулки ці нешкідливі, отрута в оболонці.
Дехто охоче носив би фриґійський ковпак, якби він був шапкою-невидимкою.
Деяким думкам я надав у своїй голові політичного притулку і не піддаватиму їх екстрадиції.
Деякі з тих, хто боїться глянути в очі майбутньому, не підозрюють, що майбутнє може показати їм зад.
Для мислення потрібен мозок, не кажучи вже про людину.
Долю людини визначає людина (O losie człowieka decyduje człowiek).
Донос: Ecce homo!
Дороговкази самі нікуди не рухаються.
Дуже мало людей у XIX столітті усвідомлювали, що після нього настане XX.
Думання — суспільна функція чи функція мозку?
Думки, як завжди, поділилися — поміж сильними.
Дитина народжує батьків.
Догматол.
Дочекальня.
Є великі слова, настільки порожні, що в них можна ув'язнювати цілі народи.
Є люди, котрі полюбляють поразки, бо їх тоді запрошують на бенкети переможців.
Жити — дуже шкідливо. Від цього помирають.
Життя забирає у людей надто багато часу.
Життя примушує людину чинити багато добровільних учинків.
Жадаєте свободи? То ви консерватор! Треба йти в ногу з прогресом.
Житія праведників надаються для творців малих форм: вони завше короткі.
Земля це крапка під знаком питання (Ziemia to kropka pod znakiem zapytania).
З ким пошлюбити свободу, аби вона була плідною?
З лав нулів легко створити кайдани.
З правдою найважче у часи, коли все може бути правдою.
Завжди звертайтесь до чужих богів. Вони вас вислухають поза чергою.
Загальнолюдськими є ті вартості, яких не вигідно переправляти контрабандою із країни в країну.
Заніс Дурість до майстра: «Чи можна її переробити на Мудрість?» Майстер на це: «Можна, й ще дещиця залишиться».
Зауважте: для декого параметри ідеальної людини відповідають розмірам стандартної труни.
Звук ніколи не повертається до струни.
«Зеро» до «зера» і буде кар'єра (Zero do zera i będzie kariera).
Зів'ялий знак оклику стає знаком запитання.
Злочин — джерело натхнення проповідників та моралістів.
З опозиціонерів можна вилизатися ((Z opozycji można się wylizać).
І батіг випускає пагони, коли потрапляє на добрий ґрунт.
І вічність була колись тривалішою.
І для того, щоб вагатися, треба прийняти рішення.
І мазохісти у всьому зізнаються під тортурами. Із вдячності.
І пес у столиці бреше центральніше.
Ідеалісти прагнуть до матеріалізації духів.
Із мрій можна зробити конфітюр. Треба лише додати фруктів і цукру.
Іноді перед твором постає дилема: стати твором певного автора чи твором мистецтва.
Іноді сатира змушена реконструювати те, що знищив пафос.
Існують письменники, яких неможливо перекласти іншими мовами. Отож їх можна сміливо пропагувати за кордоном.
Історія вчить, як її фальшувати.
Його розум був відкритий, на жаль, навиліт.
Його логіка не кульгає, але має пласкі стопи. Снилася йому довга низка лаврових вінків, яким передувала скромна одиниця.
Його побили каменями з його власного пам’ятника.[1]
Кастрати духу також беруть найвищі ноти.
Клієнтура смерті не вимирає.
Кожен вік має своє середньовіччя.
Коли арґументи розуму крихкі, твердішають позиції.
Коли Каїн убив Aвеля, а останній залишився до цього байдужим, це створило перший прецедент: «Мертва жертва не заявляє протестів».
Коли кричатимуть: «Хай живе поступ!» — завше питай: «Поступ чого?»
Коли людина зможе подолати міжлюдський простір?
Коли людині бракує слів, їх їй негайно нав'язує держава.
Коли ми докопаємося до глибших археологічних шарів, то, можливо, знайдемо сліди великої культури, яка існувала перед сотворінням людини.
Коли міт стає реальністю, то чия це перемога — матеріалістів чи ідеалістів?
Коли народ позбавлений голосу, це можна помітити навіть при співанні гімнів.
Коли плітки старіють, вони стають мітами.
Коли політичні байки оповідають про тварин, значить на дворі нелюдська доба.
Коли страх блідне, то потребує крові.
Коли це мета зуміла досягнути мети?
Коли я втрачу почуття гумору, мене називатимуть філософом.
Конструкція світу міняється, більше я за неї не відповідаю.
Контекстом слова є світ.
  • Kat występuje zazwyczaj w masce – sprawiedliwości.
Кат зазвичай виступає в масці. Справедливості.
  • Klucz sytuacji często tkwi w zamku sąsiada.
Ключ для виходу зі становища часто стирчить у замку сусіда.
Людину можна забити молотом. І серпом можна убити. Я вже не кажу про серп і молот водночас.
Лихо, коли голова героя овацій потрапить поміж рук аплодуючих.
Любов до батьківщини не визнає чужих кордонів.
Людина — побічний продукт кохання.
Людина з металу. Тому іноді вона не відчуває кайдани, як щось чужорідне.
Людина у власному житті відіграє лише незначну епізодичну роль.
Людина, Вінець Творіння — терновий.
Людство все ж зазнає поступу. Убивць судять щоразу гуманніше.
Людське неуцтво не відстає від знань. Водночас із ними воно завойовує заповідні території генія.
  • Ludzie są sobie bliżsi, świat się przeludnia.
Люди стають ближче один до одного: світ перенаселяється.
Ліра Нерона була камертоном.
Література прогресивніша від життя: вона вдається до евтаназії щодо своїх невдалих героїв.
Лайно сказало: "Боягуз! Боїться до мене доторкнутися".
Ламаючи пам’ятники, не чіпайте п’єдесталів: вони ще можуть згодитися.
Легкість автора — це фальш: таж його носять Музи!
Лише люди несправжні.
Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Люди народжуються на виконання соціального замовлення й із власної ініціативи.
Люди, зауважу, люблять думки, які не змушують думати.
Людина з людиною тільки тоді починає розмовляти, коли вичерпано всі слова.
Людожери надають перевагу безхребетним.
Мавпомена (Małpomena).
Майбутнє потрібно постійно викликати з небуття, минуле приходить саме.
Маріонеток повісити найлегше. Мотузки вже є.
Мені приснилася реклама контрацептивних засобів: «Ненароджені благословлятимуть вас!»
Месії також з нетерпінням очікують на свій прихід.
Ми й далі залишаємося становим суспільством — з перевагою нетверезого стану.
Ми любимо, аби наш внутрішній голос долинав до нас ззовні.
Ми розучилися відрізняти надгробки від пам'ятників.
Ми щоразу ближче підходимо до відкриття Наукою Бога. В цьому випадку мені дуже боязно за Його долю.
Мистецтво йде вперед, а позаду — вартові.
Мить пізнання своєї безталанності є зоряною для генія.
Мова жаху має свої діалекти.
Могло трапитися і гірше. Твій ворог міг стати твоїм приятелем.
Може колись буде поставлена п'єса, де без слів, і навіть без жестів, самим лише поглядом буде розказано про національну драму.
  • Można być wirtuozem fałszywej gry.
Можна бути віртуозом і фальшивої гри.
Можна когось засудити на забуття, але вирок треба виконати на тих, хто має пам'ять.
  • Można się znaleźć na dnie nie osiągnąwszy głębi.
Можна опинитися на дні і не пізнавши глибини.
Моральність є категорією умовною, або негайно оплачуваною.
Мрія невільників: торговиця, де можна купувати собі панів.
Мудрості мало би вистачити усім, бо хто ж нею користується?
Неписьменні мусять диктувати (Analfabeci muszą dyktować).
Не бійтеся, мої думки такі малесенькі, що я й після смерті кидатиму їх вам на сніжинках, які спадатимуть з неба. А влітку? Щось зметикую! Прецінь я ще не вмираю.
Найважче плити проти току власної крові (Pod prąd własnej krwi płynąć najtrudniej).
Не валандайся у хвості поступу, бо на зворотному шляху тебе звинуватять, що ти ватажок дезертирів.
На шляху найменшого опору підводять і найсильніші гальма (Na drodze najmniejszego oporu zawodzą najsilniejsze hamulce).
На початку було Слово — а в кінці Гасло.
На початку деяких пісень замість скрипкового ключа стоїть знак параграфа.
Навіть словників не треба сприймати дослівно!
Навіть у його мовчанні були мовні огріхи.
Навіть фізичний бруд бароко й рококо не сприяв чистоті звичаїв.
Написали вже все, але, на щастя, не все продумали.
Нація може мати єдину душу, єдине серце, єдині груди, які вона підставляє під удар, але лихо їй, коли в неї лише один мозок.
Начуваймось! Зневажений нами неписьменний може поставити крапки над «і».
Не видзвонюй ключами від таємниць!
Не віддавай честі тим, які її забрали (Nie oddawaj czci tym, którzy ci ją zabrali).
Не відчиняй дверей тим, хто відчиняє їх без твого дозволення (Nie otwieraj drzwi takim, którzy je otwierają i bez twego pozwolenia).
Не вірте казкам! Все, що там написано — правда.
Не дайте згаснути вогневі, підкладайте усе нових єретиків!
Недобре вірити в людину, краще бути у ній певним (Niedobrze wierzyć w człowieka, lepiej być go pewnym).
Не знаю, може хто й керується вимогами права, а я вимагаю прав.
Не розповідайте свої сни. A що, як до влади прийдуть фрейдисти!
Не треба розганяти нудьгу силами поліції!
Не убий! — сказав він, — якщо маєш кому доручити цю справу.
Незважаючи на те, що їхні шляхи розійшлися, вони й далі крокували поруч, — уже як охоронець і в'язень на етапі.
Ніколи не сперечайся з дурнем: люди можуть не помітити різниці! (Nigdy nie dyskutuj z głupcem – ludzie mogą nie zauważyć różnicy!).
Ніхто не дивився правді в очі, бо вона завжди потупляє їх долу (Nikt nie spojrzał prawdzie w oczy, bo ona ma tylko oczodoły).
Нових напрямів не існує, є лише один: від людини до людини.
Ну добре, пробив ти головою мур. І що ж ти робитимеш у сусідній камері?
Пам'ятай: ніколи не зраджуй правди комусь! Зраджуй її з кимось!!! (Pamiętaj, nie zdradzaj nigdy prawdy! Zdradzaj prawdę!!!)[2]
Пам'ятайте: чим вищий попит, тим вища ціна, яку потрібно платити за волю.
Письменнику X Бог не дав таланту. Він же стверджує, що не взяв, бо є атеїстом. (Pisarz X? Bóg mu nie dał talentu. On twierdzi, że nie przyjął, bo jest ateistą).
Підсунь свою мрію ворогам, може бути вони загинуть при її реалізації.
Пливи за акулою — потрапиш до людей (Płyń za rekinem – trafisz do ludzi).
Подумай, перш ніж подумати (Pomyśl, zanim pomyślisz).
Прислів'я суперечать одне одному. У цьому, власне, і є народна мудрість.
Публіцистичний будинок.
Реформа календаря не скорочує термін вагітності.
Руйнуючи пам'ятники, зберігайте постаменти. Завжди можуть знадобитись (Burząc pomniki, oszczędzajcie cokoły. Zawsze mogą się przydać).
Риба стає винною, коли проковтне гачок: чужа власність.
Рупор не повинен дивуватися, що його обпльовують ті, хто в нього говорить.
Сальто морале набагато небезпечніше, ніж сальто мортале (Salto morale jest bardziej niebezpieczne niż salto mortale).
Світ прекрасний, це якраз і сумно.
Слаба пам'ять поколінь зберігає лише легенди.
Совість він мав чисту. Неуживану (Sumienie miał czyste. Nieużywane)[3].
Справжня плітка ніколи не повинна підтверджуватися на всі сто процентів.
Троглоерудит (Trogloerudyta).
Тирани ув'язнюють людину і в її власному серці (Tyrani wiążą człowieka i w jego własnym sercu).
Тлусті живуть менше, але їдять більше (Otyli żyją krócej. Ale jedzą dłużej).
У проблиску геніальності бачиш свою бездарність.
У деяких джерелах натхнення музи миють ноги.
У деяких словниках немає чесного слова.
У малолітніх злочинців немає гарантованого майбутнього, з них ще можуть вирости порядні люди.
У ньому відчувається якась величезна порожнеча, до країв наповнена ерудицією.
У парадоксі зважуються пропозиції, вдаючи, ніби вони просто гойдаються.
У ріг достатку голосно сурмлять. Напевно, він порожній.
У фальшивої банкноти, що її всі вважають справжньою, має виникнути комплекс: не захоплюються майстерністю моєї підробки!
Убивають мертве.
Усі кайдани світу утворять єдиний ланцюг.
Усе треба принести в жертву людині. Окрім інших людей.
Утративши потенцію знак оклику стає питальним.
Учинив злочин — убив людину! В собі.
Хамство має значення, тільки коли воно викликає рівну собі реакцію інтелекту.
Хто ж досліджує на ляпасі відбитки пальців?
Хто перший зрозумів жарт, той має ще досить часу зробити вигляд, що його не зрозумів.
«Цілься високо!» — твердили йому умудрені вчителі. Він вистрелив їм в голову (Mierz wysoko – wpajali mu wzniośli nauczyciele. Strzelił im w łeb).
Цінуй слово. Кожне може бути твоїм останнім.
Чи існувала колись каста, яка собі рекла «Баста»?
Чи я сентиментальний? О, ще й як! Коли я пригадую молодечий цинізм, мені сльози на очах виступають.
Чим менше люди мають зубів, тим більше вони згризливі (Im mniej ludzie mają zębów, tym są bardziej zgryźliwi).
Шедевр не лиже руки свого творця.
Штани протираються навіть на троні.
Що за делікатна смерть. Сказав усім присутнім: «Прощавайте!» — і тихо закрив за собою віко труни.
Щоб сягнути джерел, треба йти проти течії (By dojść do źródła, trzeba płynąć pod prąd).
Що нас тримає на Землі окрім сили тяжіння? (Co nas trzyma na tym globie prócz siły ciążenia?)
Що дрібніші мешканці, то більшою здається їм імперія.
Що ж — порожнє черево може породити щонайбільше нову епоху.
Щоб розгорнути прапор, слід піти проти вітру.
Якби мати стільки слухаючих, скільки підслухаючих (Żeby mieć tylu słuchaczy, co podsłuchujących).
Якби цапа-відбувайла можна було б ще й доїти!
Якби смерть можна було б відоспати на виплату.
Якщо Бог всюдисущий, будь-яка дорога повинна вести до нього
Я не роздушу цієї блощиці, не хочу бруднити рук власною кров'ю.
Я втратив віру в слово, але цензура повернула мені цю віру.
Я не впізнаю цих людей. На барикадах вони були вищими.
Я повний оптимізму. Людство подолало закони моралі, чому б йому не подолати закони фізики?
Я хотів сказати світові лише одне слово. Aле, оскільки не зумів цього зробити, то став письменником (Chciałem powiedzieć światu tylko jedno słowo. Ponieważ nie potrafiłem tego, stałem się pisarzem).
Я думаю, що я існую
Як перекласти зітхання іншими мовами?
Я не згідний з математикою. Вважаю, що сума нулів — грізна цифра.
Я ніколи не вчинив би самогубства. Я вірю в людей — завжди знайшовся би послужливий убивця.
Як часто засуджують злочин. За те, що він погано виконаний.
Які-небудь майбутні дарвіни, можливо, висунуть тезу, що високорозвинені істоти (до яких вони будуть належати) походять від людей. Це буде величезним шоком!
Якби тварина вбила навмисно, то це був би людський вчинок.
Якщо поет списався – значить він був тільки олівцем.
Якщо би мати стільки тих, хто слухає, скільки тих, хто підслуховує!
Якщо вода не доходить до рота, то не переймайся тим, що вона непридатна для пиття.
Якщо людожер користується виделкою і ножем – це прогрес?
Якщо не знаходиш слів обурення, не підмінюй їх компліментами.
Янгол? Це свійська птиця людожерів.

Примітки

ред.