У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем
Воробйов.
Мико́ла Пана́сович Воробйо́в (нар. 12 жовтня 1941, Мельниківка) — поет, представник Київської і Лаврської школи поезії, маляр.
|
але якщо збожеволіти
то я перестану чекати
але якщо збожеволіти
то світ перестане
чекати
які чарівні краєвиди
якщо збожеволіти[1]
|
|
|
|
|
|
в таблиці шовку
темно-зелений колір дещо грубий
а жовтий шелестить занадто
а чорний дружить з усіма...
і тільки синій...
(ох який глибокий!)
та ж недаремне кіт
за ним спостерігає[2]...
|
|
|
|
|
|
із каменя
на камінь
переповзає мох
велике синє сонце
рожева тінь
пасеться
кінець світу[2]
|
|
|
|
|
|
купка людей
осторонь
п'яний слуга півонії
повзе і повзе
у канаві
за поштою
човен[3]
|
|
|
|
|
Цитати про Миколу Воробйова
ред.
|
Адже є поети, що приходять першими: засвідчити, підтримати і завершити Сотворення Світу: це Олег Лишега, Михайло Григорів, Василь Голобородько, Петро Мідянка...
...та є поет, що спостерігає кінець світу, і завдання його — завершити творіння зовсім в іншому, значно моторошнішому сенсі; завданням його є засвідчити і зафіксувати його остаточний і повний кінець — це Микола Воробйов, і він один[4].
|
|
|
|
|
|
|
— Вано Крюґер
|
|
Книги Миколи Воробйова — це глиняні таблички Всесвіту: вони збережуться, навіть якщо — коли — Всесвіт загине. Саме тому його вірші такі живі, хоч і через гарячковість передсмертного марення можуть здатися сюрреалістичними[3].
|
|
|
|
|
|
|
— Вано Крюґер
|
Примітки
ред.
Стаття у Вікіпедії
