Воробйов Микола Панасович

Мико́ла Пана́сович Воробйо́в (нар. 12 жовтня 1941, Мельниківка) — поет, представник Київської і Лаврської школи поезії, маляр.

Микола Воробйов

Стаття у Вікіпедії

Цитати

але якщо збожеволіти то я перестану чекати але якщо збожеволіти то світ перестане чекати які чарівні краєвиди якщо збожеволіти

в таблиці шовку темно-зелений колір дещо грубий  а жовтий шелестить занадто а чорний дружить з усіма... і тільки синій... (ох який глибокий!) та ж недаремне кіт за ним спостерігає...

із каменя на камінь переповзає мох велике синє сонце рожева тінь пасеться кінець світу

купка людей осторонь п'яний слуга півонії повзе і повзе у канаві за поштою човен

Цитати про Миколу Воробйова

	Адже є поети, що приходять першими: засвідчити, підтримати і завершити Сотворення Світу: це Олег Лишега, Михайло Григорів, Василь Голобородько, Петро Мідянка... ...та є поет, що спостерігає кінець світу, і завдання його — завершити творіння зовсім в іншому, значно моторошнішому сенсі; завданням його є засвідчити і зафіксувати його остаточний і повний кінець — це Микола Воробйов, і він один.
	— Вано Крюґер

	Книги Миколи Воробйова — це глиняні таблички Всесвіту: вони збережуться, навіть якщо — коли — Всесвіт загине. Саме тому його вірші такі живі, хоч і через гарячковість передсмертного марення можуть здатися сюрреалістичними.
	— Вано Крюґер

Джерела

• Вано Крюґер. Розчахнута квітка. — Київ: 2020. — 128 с. — ISBN 978-617-7313-47-1