Леонардо да Вінчі

Леона́рдо да Ві́нчі (іт. Leonardo da Vinci, 1452–1519) — видатний італійський художник, архітектор, інженер і вчений, один з найвизначніших представників епохи Відродження.

Леонардо да Вінчі

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

• Будь-які перешкоди долають наполегливістю.

В

• Воістину, той, хто не цінує життя, його не заслуговує.
• Воля — головний дарунок природи.

Д

• Де вмирає надія, там виникає порожнеча.
• Де дух не водить рукою художника, там нема мистецтва.

З

• За солодке доводиться гірко розплачуватись.
• Знання, не породжені досвідом, матір'ю всякої вірогідності, марні й повні помилок.

Ж

• Живопис — це поезія, яку можливо бачити, але не чути, а поезія — це живопис, який можливо чути, але не бачити. (подібні слова казав ще Сімонід)

І

• Існує три різновиди людей: ті, що бачать; ті, що бачать, коли їм показують; та ті, що нічого не бачать.

М

• Мудрість — донька досвіду.

Н

• Наука — капітан, а практика — солдати.

О

• Очі й вуха, охочі до чужих таємниць, завжди знайдуться.

П

• Природа настільки про все подбала, що всюди знаходиш чого навчитись.
• Противник, що вказує Вам на Ваші помилки, набагато корисніший, ніж друг, що їх приховує.

Т

• Тільки з користю прожите життя довге.

У

• У природі все мудро продумано і влаштовано, кожен повинен робити своє діло, і в цій мудрості — найвища справедливість життя.

Х

• Хто не цінує життя, той його не заслуговує.
• Хто сперечається, посилаючись на авторитет, той охочіше звертається не до свого розуму, а до пам'яті.

Я

• Як добре прожитий день дає міцний сон, так і з користю прожите життя дає спокійну смерть.
• Якщо запастися терпінням і виявити старання, то посіяні насіння знання неодмінно дадуть добрі сходи. Навчання корінь гіркий, але плід солодкий.

Про Леонардо да Вінчі

	Як на мене, Джоконда — це ідеалізований портрет симпатичної жінки, а глибока таємничість її дивного виразу спокою, котрий вражає нас, є як усяка нематеріальна сутність, почуттям, що більше належало Леонардо, ніж їй самій. Він намалював цей портрет, як творить кожен великий майстер. У свій твір вклав власний духовний світ, гадаючи, що знайшов його в натурниці. — зі статті «Енґр і Каламатта», 1837
	— Жорж Санд

Джерела

• Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
• Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9
• wisdoms.ru (рос.)