Галатія Казандзакі
Гала́тея Казандза́кі (грец. Γαλάτεια Καζαντζάκη, до шлюбу Алекс́іу, грец. Αλεξίου; 1881—1962) — грецька письменниця.
Галатея Казандзакі | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.Я плачу від тебе і для тебе. |
Про Галатею Казандзакі
ред.Галатея опинилася в гігантській тіні чоловіка, іменем якого все ж таки воліла називатися, — але й прохолоди в тіні сестри їй додалося чимало. І нарешті всіх їх накрив відбиток «осередку Стільяноса Алексіу», з якого не тільки ренесанс критського мистецтва почався, а й нова хвиля грецької літератури пішла[2]. — З есею «Галатея Казандзакі»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві» |
|||||
— Ганна Улюра |
Їй часто закидають використання імені свого зіркового чоловіка. Більше того, такими були умови її розлучення: за нею залишається прізвище. Але це не хід для привернення уваги. Вона воліє використовувати ім’я як псевдо, поруч із іншими своїми псевдо. Не спосіб вийти під софіти, а потреба сильніше зануритися в тінь. Вона ніколи не звалася іменем, яким слід було зватися в той чи іншим момент життя[2]. — З есею «Галатея Казандзакі» |
|||||
— Ганна Улюра |
Остання книжка Галатеї звалася «Світ, що помирає, і світ, що постає». І це не старий світ, який успадковує новий світ, — це світ, де попередника нагло вбили[1]. — З есею «Галатея Казандзакі» |
|||||
— Ганна Улюра |
Примітки
ред.- ↑ а б в Ніч на Венері, 2020, с. 189
- ↑ а б Ніч на Венері, 2020, с. 187
Джерела
ред.- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5