Га́рольд Пі́нтер (англ. Harold Pinter; 1930–2008) — британський драматург, поет, режисер та актор єврейського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року.

Гарольд Пінтер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Або в’їжджаєш в цю п’єсу, або ні. Філософії ніякої взагалі. Філософію можна залишити на випадок поганої погоди[1].

  •  

Прямий напад на суверенну країну насправді ніколи не був улюбленим методом Америки. Загалом, вона надавала перевагу так званому «конфліктові низької напруги». Конфлікт низької напруги означає, що гинуть тисячі людей, однак повільніше, ніж коли ви одним рухом скинете на них бомбу. Це означає, що ви заражаєте серце країни, розповсюджуєте ракову злоякісну пухлину і спостерігаєте, як гангрена розквітає. Коли народ упокорено або забито до смерті (це те саме), а ваші друзі, військові та великі корпорації, зручно вмостилися при владі — ви стаєте перед камерами й кажете, що демократія восторжествувала[2]. — Про зовнішню політику США після Другої світової війни.

  •  

Між реальним і нереальним немає суттєвої різниці, як і немає її між правдивим і хибним. Зовсім не обов’язково дещо є або правдивим, або хибним — воно правдиве і хибне водночас[2].

  •  

Напад на Ірак був бандитським вчинком, актом страшного державного тероризму, що виказує повну зневагу до поняття міжнародного права. Вторгнення стало свавільним військовим актом, що надихався постійною брехнею та брудною маніпуляцією засобів масової інформації й громадськості. Метою цього акту був американський військовий та економічний контроль над Близьким Сходом. Його приховали (як останній сховок) під маскою «звільнення», яку надягають на всі інші виправдання, які не звучать переконливо. Звільнення — бездоганна претензія військової сили, що відповідальна за смерть і каліцтво тисяч невинних людей[2]. — Про війну в Іраку.

Примітки

ред.