Генерал передчуває
«Генерал передчуває» — фантастична повість українського письменника Олександра Тесленка.
ЦитатиРедагувати
Сьогодні я чітко визначився — буду військовим. Я переконаний, для того, щоб на планеті був мир, треба міцно тримати в руках зброю. Наш світ жорстокий і брудний, і для мене зовсім не є великим задоволенням відчувати себе частиною нашої броньованої, замаскованої, на гусеничному ходу державної потвори, начиненої бінарними та нейтронними зарядами. Але кожен народився для того, щоб жити, і боротися за життя, і перемагати. Я маю свою мету. І я йду. Не до смерті, хоча й знаю, що я не вічний і віх мій короткий. Я йду не в безсмертя. Чудес не буває. Я намагаюсь безстрашно і чесно просто йти по палаючій линві життя[1]. — (Зі щоденника Констанція Девіса) |
Як нам набридло все. Чи просто ми |
Сьогодні мав нагоду спостерігати за нашим новим президентом. Ах, як вони всі люблять пунктуальність, як дорожать кожною хвилиною свого дорогоцінного часу, скільки артистизму і театральних вболівань за долю всього людства, скільки багатодумних зморщок на чолі, скільки співчуття у голосі й розуміння бід чужих народів, що навіть хочеться повірити — президенти здогадуються, що є таке поняття, як людська совість[4]. — (Зі щоденника Констанція Девіса) |
Летимо. Хтось — за вітром. Хтось — проти. |
Колись я був певен, що будь-яке безумство в державних масштабах не вічне. Проте зараз я з кожним днем дедалі більше переконуюся — ми всі заходимо у страхітливий тупик, з якого немає вороття. Все вирішують тільки гроші. Якщо нам добре платять, ми забуваємо про все — про елементарне раціо, про потреби народу, про ядерну смерть. Таке враження, що ми всі перетворилися на ходячі «ілюстрації результатів духовної рекастрації», як сказав один письменник. Ми — усміхнені манекени. І усміхаємось лише тоді, коли бачимо живі гроші[5]. — (Зі щоденника Констанція Девіса) |
Зарізали козу. Хлопча сльозу пустило. |
— Серед наших креветок просто не може бути зрадників. Зрада — це людська властивість. А хіба можуть зрадити креветки? Хіба черви можуть зрадити шматок гнилого м’яса? — Генерал довго і якось хворобливо сміявся. — Останнім часом я переконався, що наша електроніка, наші машини мудріші від нас самих[7]. |
Хенк: |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Генерал передчуває (Рапана старого Петера)
- ↑ а б ОЛЕКСАНДЕР ТЕСЛЕНКО
- ↑ а б в г Генерал передчуває (Рапана старого Петера) 2
- ↑ Генерал передчуває (Рапана старого Петера) 3
- ↑ а б в г д Генерал передчуває (Рапана старого Петера) 4
- ↑ а б в г Генерал передчуває (Рапана старого Петера) 5
- ↑ а б в г Генерал передчуває (Рапана старого Петера) 6
- ↑ а б Генерал передчуває (Рапана старого Петера) 7