Георгій Тичинський Рутенець

Георгій Тичинський Рутенець (лат. Georgius Ticzensis Ruthenus) — східнослов'янський новолатинський поет 1-ої половини XVII ст.; нар. на Ряшівщині, професор поетики й риторики Краківського університету, посланник до низки міст Італії; твори, опубліковані у Кракові 1534-1548, відомі лише з описів[1].

Георгій Тичинський Рутенець
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.

Із твору «Елегіякіон»

ред.
  •  

Кожен, що долею можеш жахкою погорджувать нині?
Нитка життя і твого, зрештою, має кінець[2].

  •  

О, жалюгідна людино! Ти зла собі стільки накоїв! Гірших покар сам Плутон[3] вигадать, певно б, не міг[2].

  •  

Радість неси лиш для вчених і страх для негідних, поете,
І для вітчизни тоді станеш оздобою ти[2].

  •  

Скільки страшних небезпек бачать могутні в житті[2]!

Примітки

ред.
  1. УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) Тичинський-Рутенець Георгій
  2. а б в г Мудрість, 2019, с. 91
  3. У грецькій мітології друге ім'я бога підземного царства Аїда

Джерела

ред.
  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7