Герман фон Гельмгольц
Герман Людвіґ Фердинанд фон Гельмгольц (нім. Hermann Ludwig Ferdinand von Helmholtz; 31 серпня 1821, Потсдам — 8 вересня 1894, Шарлоттенбург) — німецький фізик, фізіолог та психолог.
Герман фон Гельмгольц | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Свідоме логічне міркування вимагає великого завзяття і великої обережності, посувається воно повільно, і рідко його супроводять яскраві спалахи генія. Не дуже йому знайома та легкість, з якою найрізноманітніші приклади цілою хмарою спливають на пам'ять філологові чи історикові. Істотною умовою послідовного прогресу математичного міркування скоріше є те, що розум повсякчас мусить бути зосереджений на чомусь одному, не ухиляючись ані під впливом побічних ідей, з одного боку, ані під впливом бажань та надій — з другого, і впевнено просуватись уперед у свідомо вибраному напрямку.[1] |
[У математиці] ми знаходимо свідому логічну діяльність людського розуму в її найчистішій і найдосконалішій формі. При цьому ми переконуємось, яка трудомістка природа мислительного процесу, як обережно він має проходити, як уважно треба визначати точний обсяг наслідкових, загальних положень, наскільки важко сформулювати й осягнути абстрактні ідеї; але тут ми також навчаємось покладати віру в певність, широту і плідність такої інтелектуальної діяльності.[2] |
Цитати про автора
ред.Хіба не можна музику описати як математику почуття, а математику — як музику розуму? Адже суть обох та сама! Музикант відчуває Математику, математик думає Музикою. Музика — це мрія. Математика — це діяльне життя. І кожна досягне свого завершення за допомогою другої, коли людський інтелект, розвинутий до досконалості, засяє, прославлений, в якомусь майбутньому Моцарті-Діріхле чи Бетховені-Гауссі — спілці, яку вже досить виразно провіщено в генії та працях Гельмгольца. |
|||||
— Дж. Сільвестр[4] |
— Л. Больцман[5] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 74
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 112
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 177
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 111
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 117
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.