Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле

Йо́ганн Пе́тер Гу́став Лежен Діріхле́ (нім. Johann Peter Gustav Lejeune Dirichlet; 13 лютого 1805, Дюрен, Франція, зараз Німеччина — 5 травня 1859, Геттінген, Ганновер) — німецький математик, відомий значним внеском у математичний аналіз, теорію функцій комплексної змінної та теорію чисел.

Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

У математиці, як і в інших науках, не розгубитися перед лицем дивовижності деяких доведень — часто важить не менше, як половину нового відкриття.[1]

  •  

Як це часто трапляється, загальна задача виявляється легшою, аніж була б частинна задача, якби ми спробували розв'язати її безпосередньо, в лоб.

  — П. Л. Діріхле, Р. Дедекінд[2]

Цитати про автора

ред.
  •  

Мій дядько, бачивши, якими питаннями теорії чисел я цікавлюся, зауважив, що досить відкрити двері божевільні, і буде достатнє число геніальних математиків. Я на це відповів, а Діріхле схвалив мою відповідь, що математика — це, звісно, свого роду божевілля, але що обернена теорема не завжди правильна.

  Г. Ейзенштейн[3]
  •  

Хіба не можна музику описати як математику почуття, а математику — як музику розуму? Адже суть обох та сама! Музикант відчуває Математику, математик думає Музикою. Музика — це мрія. Математика — це діяльне життя. І кожна досягне свого завершення за допомогою другої, коли людський інтелект, розвинутий до досконалості, засяє, прославлений, в якомусь майбутньому Моцарті-Діріхле чи Бетховені-Гауссі — спілці, яку вже досить виразно провіщено в генії та працях Гельмгольца.

  Дж. Сільвестр[1]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.