Герта Мюллер

румунська та німецька письменниця, нобелівська лавреатка (2009)

Герта Мюллер (нім. Herta Müller; нар. 1953) — румунсько-німецька письменниця. Лауреат Нобелівської премії з літератури 2009 року з формулюванням «тій, хто своєю зосередженістю в поезії і щирістю в прозі, малює пейзаж знедолених». Автор близько двох десятків романів і повістей. Лауреат понад 20 престижних літературних нагород. Книги письменниці перекладені на десятки мов світу.

Герта Мюллер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Намагатися виразити словами те, що у тебе на серці, все одно як втоптувати траву у землю. Але й мовчати не легше[1].

  •  

Загалом я, незважаючи на мінські домовленості, не вірю в те, що Путін припинить війну в Україні. Йому потрібні Маріуполь і сухопутний коридор до Криму. Потім він зробить вилазку в Придністров'ї. На Україні Путін не зупиниться. Повільне руйнування України — справа для нього вирішена, це готовий план, який лежить в шухляді його письмового столу. І жодні мирні угоди, жодний дипломатичний діалог не зможуть змінити ситуацію.
Все це покарання за те, що Україна наважилася подивитися в бік Заходу. Путін карає Україну за все те, що відбувалося в східноєвропейських державах з 1989 року[2]. — Про російсько-українську війну 2014-2015 рр.

  •  

Політика Путіна зводить мене з розуму. Вона викликає почуття приниження особистої гідності і ображає мій розум своєю зухвалістю. Путіна вже сотні разів ловили на брехні, а він і далі бреше[2]. — Про російсько-українську війну 2014-2015 рр.

  •  

Той факт, що Путін буде особисто стежити за ходом розслідування, а також те, що він призначив свого приятеля керувати цією справою, свідчить, що в Росії немає незалежної юстиції і що влада хоче приховати справжній мотив вбивства.
Ліквідація політичних супротивників — це частина інструментарію російських спецслужб як усередині країни, так і за її межами. Жодне зі вбивств — ані Наталії Естемірової, ані Олександра Литвиненка, ані нібито повішеного Бориса Березовського — так і не було розкрито досі. І навіть якщо Путін і не віддавав наказу [вбити Нємцова], це вбивство все одно залишиться результатом його навіженої націоналістської пропаганди, яка з моменту початку війни в Україні стає все більш аморальною[2]. — Про убивство Бориса Нємцова.

Примітки

ред.