Данило Кіш

сербський письменник

Дани́ло Кіш (серб. Danilo Kiš; 22 лютого 1935, Суботіца — 15 жовтня 1989, Париж) — сербський письменник.

Данило Кіш
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Данила Кіша

ред.
  •  

Я пам'ятав пораду Чехова одному молодому письменнику залишити провінцію і у великому місті змішатися з письменницькою масою, щоб, ознайомившись із нею ближче, судити про письменників з меншим ідеалізмом.[1]«Лютня і шрами»

  •  

Немає більшої заздрості, ніж та, яку викликає милість дару. Талант рідкісний, а посередностей мільйони. Це вічна боротьба.[1]«Лютня і шрами»

  •  

Любовні рани найглибше врізаються в душу. І не дай Бог, щоб література замінила вам любов. Література теж небезпечна. Життя нічим не заміниш.[1]«Лютня і шрами»

  •  

Будь-яка зустріч чоловіка і жінки відбувається так, немов це перша така зустріч на світлі. Немов би не було з часів Адама і Єви до наших днів мільярдів таких зустрічей. І любовний досвід не передається. Це дуже погано, але в цьому і велике щастя.[1]«Лютня і шрами»

  •  

Читання багатьох книг веде до мудрості, а читання однієї-єдиної — до невігластва, збройного шаленства і ненависті[1]«Гробниця для Бориса Давидовича»

Цитати про Данила Кіша

ред.
  •  

З часом я також зрозумів, якщо можна так сказати, що Данило Кіш є найголовнішим письменником мого життя. Я часто перечитую його тексти і щоразу переживаю його історії як щось свіже. Гадаю, це пов’язано з тим, що його творчість дуже близька до того, як я сам хотів би писати.[2]

  Тарас Прохасько

Примітки

ред.