Дао де цзін

Да́о де цзін (кит. трад. 道德經, спр. 道德经, піньїнь: Dào Dé Jīng) — один з найвідоміших класичних філософських творів Китаю, приписаний Лао-Цзи (VI — V століття до н. е.) Є важливим джерелом традиції даосизму. Рукопис містить 5000 ієрогліфів, складається з 81 вірша. Разом із «Чжуан Цзи» є вченнями філософського даосизму, на противагу релігійному.

Частина даоського рукопису, чорнило на шовку, 2 століття до нашої ери, династія Хань

Цитати

1

Дао не можна пізнати, лише говорячи про Нього. І не можна назвати людським ім’ям те Начало неба і землі, Що є Матір’ю всього. Лише той, хто звільнився від «земних» пристрастей, може побачити Його. А той, хто має ті пристрасті, — той може бачити лише Його Творіння. Утім, і те, і інше є за суттю Одне, але має різні назви.

Варіант:

Шлях, про який можна розповiсти, не є постiйним Шляхом. Ім’я, яке можна назвати, – не завжди постiйне Ім’я. Де iменi немає, там початок усiх речей, Де iм’я є – там матiр усiх речей. Тому, постiйно не маючи бажання, бачиш його витiк, А постiйно маючи бажання, бачиш його результат. Те й iнше є спiльним, Вони мають рiзнi iмена, але однаково позначаються.

Варіант:

Дао, яке може бути виражене словами, не є постійним Дао. Ім'я, яке може бути назване, не є постійним ім'ям. Безіменне є початком неба і землі, а те, що має ім'я – мати всіх речей. Тому той, хто вільний від пристрастей, бачить чудову таємницю [Дао], а хто має пристрасті, бачить його лише в кінцевій формі.

2

Коли люди довідуються, що таке прекрасне, — то з’являється й уявлення про потворне. Коли довідуються, що таке добро, — то виникає поняття зла. Подібно цьому буття і небуття, важке і легке, довге і коротке, високе і низьке уможливлюють пізнання одне одного.

Мудра людина віддає перевагу недіянню і перебуває в тиші. Все відбувається довкола нього наче саме по собі. Вона ні до чого на Землі не прихильна. Вона не привласнює зроблене нею. Створивши щось — вона не пишається створеним.

Варіант:

Тому премудра людина вiддається справi недiї І втiлює безсловесне вчення. Десять тисяч речей створюють – i вiн нiчого не вiдкидає, Народжують – i вiн нiчим не володiє. Все звершують – i вiн за це не тримається.

3

Якщо не звеличувати вихваляннями деяких обраних, то в народі не буде заздрощів. Якщо не вихваляти клейноди матеріального світу, то не буде злодіїв. Іншими словами, якщо не виставляти напоказ об’єкти пристрастей, то не буде й спокус. Мудрий правитель не створює народові таких спокус, але піклується про те, щоб народ був ситим. Це ліквідує пристрасті і зміцнює здоров’я підданих. Так, мудрий правитель постійно прагне до того, щоб у народу не було спокус і пристрастей, а глибоко порочні люди не посміли б діяти.

Здійснення недіяння завжди приносить спокій.

4

Дао схоже ніби порожнечу. Але Воно — всемогутнє! Воно — у Глибині. Воно є Першопричиною всього. Воно керує всім. Воно пронизує Собою все.

5

Матерія — хоч та, що в небі, хоч та, що на землі, — безпристрасна відносно всіх істот — чи то трава, тварини, чи то люди. Та вона для всіх є опорою. Подібно цьому й мудра людина безпристрасна до інших людей.

Той, хто багато говорить, часто зазнає невдачі, тому краще дотримуватись міри.

7

Небо і земля — довговічні. Вони довговічні саме тому, що вони існують не самі по собі і не заради себе. Вони створені Дао й існують для Нього. Мудра людина ставить себе за іншими людьми, завдяки чому вона не заважає людям і може вести їх за собою. Вона не дорожить життям свого тіла, та її життя охороняється Дао.

Мудра людина існує для Дао і служить Йому.

8

Мудрий живе подібно воді. Вода служить усім істотам і не вимагає нічого собі. Вона перебуває нижче всіх. Цим вона подібна Дао.

9

Не варто лити воду в повну посудину. І нема сенсу заточувати лезо надмірно гостро. Або, якщо цілий зал переповнений золотом і яшмою, — то хто буде в силах його охороняти? Надмірність у всьому викликає лихо. Коли справу завершено — треба усунутися.

Варіант:

Краще нічого не робити, ніж прагнути того, щоб щось наповнити. Якщо [чимось] гострим [весь час] користуватися, воно не зможе довго зберігати свою [гостроту].

10

Виховувати — без насилля, творити — і не хвалитися, створювати — але не привласнювати створене, будучи старшим серед інших — не веліти! От — істинна праведність Великого Де.

11

Тридцять спиць з’єднуються в одному велосипедному колесі. Але користування колесом залежить також і від порожнистості між спицями. Із глини роблять посудини. Але їх використання залежить від порожнинності в них. Роблять у будинку стіни, двері і ставні на вікнах. Але користування будинком теж залежить від порожнистості в ньому. Ось так поєднуються корисність предметів і порожнистості.

12

П'ять кольорів притуплюють зір. П'ять звуків притуплюють слух. П'ять смакових відчуттів притуплюють смак. Швидка їзда та полювання хвилюють серце. Дорогоцінні речі змушують людину вчиняти злочини. Тому мудрий прагне до того, щоб зробити життя ситим, а не до того, щоб мати гарні речі. Він відмовляється від останнього та обмежується першим.

13

Слава і ганьба — однаково страшні. Знаменитість — велике нещастя в житті.

Коли я не буду дорожити своїм ім’ям, — тоді в мене не буде і багатьох нещасть.

16

Той, хто знає сталість, стає досконалим; той, хто досяг досконалості, стає справедливим; той, хто знайшов справедливість, стає государем. Той, хто стає государем, слідує небу. Той, хто слідує небу, слідує Дао. Той, хто слідує Дао, вічний і до кінця життя не буде наражатися на небезпеку.

17

Найкращий правитель той, про який народ знає лише те, що він існує. Дещо гірші ті правителі, які вимагають його любити і підносити. Ще гірші ті правителі, яких народ боїться, і найгірші ті правителі, яких народ зневажає.

18

Коли усунули велике Дао, з'явилися «людинолюбство» та «справедливість». Коли з'явилося мудрування, виникло й велике лицемірство. Коли шість родичів у розбраті, тоді з'являються «синівня шанобливість» та «батьківська любов». Коли в державі панує безлад, тоді з'являються «вірні слуги»

20

Коли буде знищено вченість, тоді не буде й журби.

Не роби того, чого не бажає інший, — тільки цим одним принципом уже можна зменшити хаос, установити в суспільстві порядок.

21

Де виходить із Дао. А Дао перебуває в Споконвічній Глибині. Де — це Те, Що діє і рухає. Воно — настільки ж таємниче й приховане, як і Дао. Але Воно — теж існує насправді!

23

Хто [служить] Дао, той тотожний Дао. Хто служить Де, той тотожний Де. Той, хто тотожний Дао, набуває Дао. Той, хто тотожний Де, набуває Де. Той, хто тотожний втраті, набуває втраченого. Тільки сумніви породжують зневіру.

24

Хто піднявся навшпиньки — не може довго стояти. Хто робить великі кроки — не може довго йти. Хто в усіх на очах — не може довго зберігати силу. Хто сам себе вихваляє — той не добуде слави. Хто живе, жаліючи себе, — слабшає і не може вдосконалюватися. Хто завидющий — той сам не досягає успіху. Хто сам себе звеличує — не отримає авторитету. Хто віддається надмірностям у їжі, робить безглузді вчинки, і всі навколо викликають у нього роздратування і відразу — той не знайде спокою.

25

Людина, земля, небо — всі залежать від Дао. Дао ж — Самосуще.

Варіант:

Людина слідує [законам] землі. Земля слідує [законам] неба. Небо слідує [законам] Дао, а Дао слідує самому собі.

27

Той, хто вміє крокувати, не залишає слідів. Хто вміє говорити, не допускає помилок. Хто вміє рахувати, той не користується інструментом для рахунку. Хто вміє зачиняти двері, не вживає затвора і закриває їх так міцно, що відкрити їх неможливо. Хто вміє зав'язувати вузли, не вживає мотузку, але зав'язує так міцно, що розв'язати неможливо.

28

Перебуваючи в добрі — не забувай і про існування зла! І стань прикладом добра для всіх.

29

У кожного є вибір: протистояти гармонічному плину буття — або наслідувати його. Перші будуть напружуватися, знесилюватися, а потім плакати і слабшати, а інші — процвітати в гармонії, дихати на повни груди і міцніти. Мудра людина не прагне до влади, надмірностей, розкоші і марнотратства.

30

Лідер країни, який вірний Дао, не пошле військо в чужу країну. Це накликало б лихо, насамперед, на нього ж.

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває гнівний. Той, хто вміє перемагати ворога — не нападає. Той, хто переміг, — на цьому зупиняється, він не сміє здійснювати насильство над переможеними. Перемігши, він себе не прославляє. Він перемагає — і не пишається цим. Він не любить воювати. Він перемагає лише тому, що до цього його змушують. Хоча він перемагає, але він не войовничий.

31

Зброя — це засіб, що породжує нещастя, вона гідна того, щоб її відкинути. Тому людина, яка наслідує Дао, її не використовує. Гідний правитель — поступливий. Тільки для захисту він застосовує силу. Він використовує всі можливості, аби зберегти мир.

Якщо убивають багатьох людей, то про це треба гірко вболівати. Перемогу потрібно відзначати похоронною церемонією.

32

Дао подібне океану. Океан нижче всіх рік — і тому всі ріки течуть у нього.

33

Той, хто знає людей, — розумний. Той, хто пізнав себе, — просвітлений. Той, хто вміє перемагати ворогів — сильний. Той, хто перемагає самого себе, — могутній.

36

Щоб щось стиснути, потрібно спочатку розширити його. Щоб щось послабити, необхідно спершу зміцнити його. Щоб щось знищити, необхідно спершу дати йому розцвісти. Щоб щось у когось відібрати, треба спершу дати йому.

37

Дао постійно здійснює недіяння, проте немає нічого такого, чого б воно не робило.

Відсутність «земних» бажань приносить спокій всередині себе, — а тоді й довкола встановлюється порядок.

38

Людина з вищим Де не прагне робити добрі справи, тому вона доброчесна.

Де з'являється лише після втрати Дао; людинолюбство – після втрати Де; справедливість – після втрати людинолюбства; ритуал – після втрати справедливості. Ритуал – це ознака відсутності довіри та відданості. [У ритуалі –] початок смути.

39

Народ є опорою для правителів. Тому ті земні правителі, які самі себе возвеличують, міцного становища не мають. Це відбувається тому, що вони не розглядають народ як свою опору. Це — їхня помилка. Якщо розібрати колісницю, на якій сидиш, — що залишиться?

40

Взаємодія протилежностей — це сфера діяльності Дао. Найвище Стоншення — одна з найважливіших властивостей Дао. Їй протистоять грубі властивості людей зла.

Варіант:

Перетворення на протилежне є дією Дао, слабкість є властивістю Дао. У світі всі речі народжуються у бутті, а буття народжується у небутті.

41

Людина вищої вченості, дізнавшись про Дао, прагне його здійснення. Людина середньої вченості, дізнавшись про Дао, то дотримується його, то порушує. Людина нижчої вченості, дізнавшись про Дао, піддає його глузуванню.

Великий квадрат не має кутів, великий звук не можна почути, великий образ неозорий. Дао приховане від їхніх поглядів. Воно веде до Досконалості тільки достойників!

42

З Дао колись зринув Один, Він взяв із Собою ще Двох, ті Двоє — ще Трьох, і всі Вони зайнялися створенням на планеті різноманітних форм життя. Всі ці істоти підрозділяються на пари протилежностей інь і ян і наповнюються енергією ці. Від їхньої взаємодії і відбувається їхній подальший розвиток.

Варіант:

Дао народжує одне, одне народжує два, два народжують три, а три народжують усі істоти. Всі істоти носять у собі інь і ян, наповнені ці і утворюють гармонію.

44

Що потрібніше: життя — чи слава? Що дорожче: життя — чи багатство? Що важче пережити: придбання — чи втрату? Багато збережеш — багато чого і втратишся. Багато накопичиш — багато і втратиш. Знай міру — і уникнеш невдач. Знай межу — і не буде ризику. От і проживеш життя в спокої, без тривог! Хто знає міру — не зазнаватиме невдач. Вчасно зупинившись — уникнеш лиха. Завдяки цьому людина може встигнути осягти Первинне і Вічне Дао.

46

Якщо країна живе за законами Дао — то коні зайняті на обробці полів. Але коли в країні відкинуто Дао — по полях несуться бойові коні.

47

Не виходячи зі свого двору, мудрий пізнає світ. Не визираючи з вікна, він бачить Споконвічне Дао. Він не йде далеко, щоб пізнати більше. Мудрий нікуди не їздить — але все знає, не дивиться — але все називає, зовні бездіяльний — але всього досягає. Він у серці своєму знаходить усе, що треба.

48

Хто навчається, з кожним днем збільшує свої знання. Хто служить Дао, день у день зменшує [свої бажання]. У безперервному зменшенні [людина] сягає недіяння. Немає нічого такого, що не робило б недіяння.

49

Мудра людина не має корисливих спонукань. Вона живе інтересами інших людей. Добрим я роблю добро, недобрим теж бажаю добра. Це і є чеснота, властива Де. Із чесними людьми я чесний, з нечесними — чесний теж. Це і є чесність, властива Де.

51

Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.

Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.

53

Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.

54

Хто вдосконалює [Дао] в собі, у того чеснота стає щирою. Хто вдосконалює [Дао] в сім'ї, у того чеснота стає рясною. Хто вдосконалює [Дао] в царстві, у того чеснота стає багатою. Хто вдосконалює [Дао] у Піднебесній, у того чеснота стає загальною. По собі можна пізнати інших; по одній сім'ї можна пізнати інші; по одному селі можна пізнати інші; по одному царству можна пізнати інші; по одній країні можна пізнати всю Піднебесну.

55

Знання гармонії називається сталістю. Знання сталості називається мудрістю. Збагачення життя називається щастям. Прагнення керувати почуттями називається завзятістю.

56

Той, хто знає, не говорить. Той, хто говорить, не знає.

Його не можна наблизити, щоб з ним поріднитися; Його не можна наблизити, щоб нехтувати ним; Його не можна наблизити, щоб ним скористатися; Його не можна наблизити, щоб його підвищити; Його не можна наблизити, щоб його принизити. Ось чому воно шановане у Піднебесній.

57

Країна керується справедливістю, війна ведеться хитрістю.

Увійти у Дао можна лише через недіяння. Коли люди прагнуть до нагромадження безлічі непотрібних речей — вони бідніють духовно. Коли виготовляють занадто багато зброї — тоді неминуче росте бандитизм і починаються заколоти. Коли талановиті майстри всі свої сили спрямовують на створення матеріальних цінностей — тоді в країні перестають відбуватися прекрасні явища. Коли закони і репресії в країні стають суворими — зростає кількість незадоволених і опір.

58

Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений.

Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано.

62

Дао є глибокою [основою] всіх речей.

Государ і радники хоч і мають дорогоцінні камені та можуть їздити на колісницях, але краще їм буде спокійно слідувати Дао.

64

Подорож у тисячу лі починається з одного кроку.

Хто діє – зазнає невдачі. Хтось чимось володіє – втратить. Ось чому досконаломудрий бездіяльний, і він не зазнає невдачі. Він нічого не має і тому нічого не втрачає.

65

У давнину ті, хто слідував Дао, не освічували народ, а робили його неосвіченим. Важко керувати народом, коли в нього багато знань. Тому керування країною за допомогою знань приносить країні нещастя, а без їхньої допомоги призводить країну до щастя.

66

Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць. Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем — і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються. Вона ні з ким не змагається — тому вона непереможна.

67

Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем. Хто хоробрий без любові, щедрий без ощадливості, хто, прагнучи бути попереду, відштовхує інших — той зазнає невдач.

68

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.

69

Немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао! Отже, в результаті боїв здобувають перемогу ті, хто уникав битв.

70

Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.

71

Хто, маючи знання, вдає, що не знає, той вищий за всіх. Хто, не маючи знань, вдає, що знає, той хворий. Хто, будучи хворим, вважає себе хворим, не є хворим. Досконаломудрий не хворий. Будучи хворим, він вважає себе хворим, тому не хворий.

72

Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао. Хто чинить насильство — той буде сам насильству підданий. Хто обманює інших — обманює сам себе.

73

Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.

74

Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю.

75

Народ голодує через те, що влада бере занадто багато податків.

76

Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими. Могутнє дерево не встоїть під час бурі. Або на нього чекає сокира. Гнучке і ніжне має тут перевагу. Той, хто ніжний і гнучкий, — іде дорогою життя. Той, хто не гнучкий і грубий, — іде дорогою смерті.

78

Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних. М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе.

80

Про державний устрій я мислю так: Краще, коли країна маленька і не густо населена. Навіть якщо є багато зброї, не треба її застосовувати. Кораблі і бойові колісниці використовувати теж не треба. Воїнам — краще не воювати. Треба, щоб життя в країні було таким, аби люди не воліли країну залишити.

81

Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри. Добрий — не обов’язково красномовний. Красномовний може і не бути добрим. Знаючий не сперечається, сперечається необізнаний.

Небесне Дао приносить всім істотам користь і не шкодить. Дао досконалого — це діяння без боротьби.

Джерела

• Лао Цзи. Дао-Де-Цзін; Пер. з російської: Сергiй Косянчук. — Lakefield: New Atlanteans, 2009. — ISBN 978-1-897510-54-4
• Лао-Цзи. Дао де цзин; Пер. з китайської: Євген Тарнавський. — Харків: Фоліо, 2020. — 96 с. — ISBN 9789660392618
• Лао Цзы. Дао Дэ Цзин; Пер. з древнекитайского: Ян Хин-шун. — Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. Т. 1. — М.: Мысль, 1972. — 363 с.