Ла́о-Цзи (з кит. 老子 — Старе Немовля, Мудрий Старець) (604 до н. е. — 531 до н. е.) — китайський філософ, засновник даосизму, автор трактату «Дао Де Цзін» (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку займав три вози). Відомий також як Лі Ер (кит. 李耳). Деякі сучасні дослідники ставлять під сумнів факт існування Лао-Цзи, оскільки в джерелах немає достовірних відомостей ні історичного, ні біографічного характеру.

Лао-Цзи
Confucius Laozi Buddha.jpg
Лао-Цзи та Конфуцій
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ЦитатиРедагувати

ВРедагувати

  •  

В одному колесі тридцять спиць, але користуються колісницею завдяки порожнечі між ними. Вази роблять із глини, але користуються порожнечею у вазі. У будинку пробивають вікна і двері, але користуються порожнечею в будинку. Оце і є користь буття і небуття[1].

КРедагувати

  •  

Коли більшає законів і наказів, зростає кількість злодіїв і розбійників

  •  

Коли нема ворогів, тоді не буває війни

  •  

Краще зробити крок назад, ніж крок через себе

ЛРедагувати

  •  

Людина іде за землею. Земля іде за небом. Небо іде за дао, а дао іде за природним[2]

МРедагувати

  •  

Мудра людина залишається на задньому плані й саме завдяки цьому опиняється попереду інших[3].

НРедагувати

  •  

Найкращий лідер — той, про існування якого люди майже не знають. Коли робота зроблена, вони кажуть: ми зробили це самі.

  •  

Найсильніший той, кого не видно і не чутно, але хто бачить і чує всіх.

ПРедагувати

  •  

Причиною того, що до річок та морів вливаються сотні гірських потоків є те, що моря та ріки знаходяться нижче гір. Тому вони в змозі володарювати над гірськими потоками. Ось так і мудрець, бажаючи бути над людьми, він стає нижче, бажаючи бути попереду, він стає позаду. Тому, хоча його місце над людьми, вони не відчувають його тяжкості, хоча його місце перед ними, вони не вважають це несправедливістю

УРедагувати

  •  

Усе у світі зростає, квітне й повертається до свого кореня[4].

ХРедагувати

  •  

Хто багато говорить, той часто зазнає невдачі

  •  

Хто має знання і робить вигляд незнаючого, той на висоті. Хто без знань робить вигляд знаючого, той хворий

ЦРедагувати

  •  

Цінність дій полягає в їхній своєчасності

ЯРедагувати

  •  

Якщо народ не боїться смерті, навіщо народ лякати нею?

ПриміткиРедагувати

  1. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 93
  2. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 234
  3. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 39
  4. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 92

ДжерелаРедагувати

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
  • management.com.ua
  • wisdoms.ru