Дао де цзін
Да́о де цзін (кит. трад. 道德經, спр. 道德经, піньїнь: Dào Dé Jīng) — один з найвідоміших класичних філософських творів Китаю, приписаний Лао-Цзи (VI — V століття до н. е.) Є важливим джерелом традиції даосизму. Рукопис містить 5000 ієрогліфів, складається з 81 вірша. Разом із «Чжуан Цзи» є вченнями філософського даосизму, на противагу релігійному.
Цитати
ред.1
ред.Дао не можна пізнати, лише говорячи про Нього. |
Варіант:
Шлях, про який можна розповiсти, не є постiйним Шляхом. |
Варіант:
Дао, яке може бути виражене словами, не є постійним Дао. Ім'я, яке може бути назване, не є постійним ім'ям. Безіменне є початком неба і землі, а те, що має ім'я – мати всіх речей. |
2
ред.Коли люди довідуються, що таке прекрасне, — то з’являється й уявлення про потворне. |
Мудра людина віддає перевагу недіянню і перебуває в тиші. Все відбувається довкола нього наче саме по собі. Вона ні до чого на Землі не прихильна. Вона не привласнює зроблене нею. Створивши щось — вона не пишається створеним.[1] |
Варіант:
Тому премудра людина вiддається справi недiї |
3
ред.Якщо не звеличувати вихваляннями деяких обраних, то в народі не буде заздрощів. Якщо не вихваляти клейноди матеріального світу, то не буде злодіїв. Іншими словами, якщо не виставляти напоказ об’єкти пристрастей, то не буде й спокус. |
Здійснення недіяння завжди приносить спокій.[3] |
4
ред.Дао схоже ніби порожнечу. Але Воно — всемогутнє! |
5
ред.Матерія — хоч та, що в небі, хоч та, що на землі, — безпристрасна відносно всіх істот — чи то трава, тварини, чи то люди. Та вона для всіх є опорою. |
Той, хто багато говорить, часто зазнає невдачі, тому краще дотримуватись міри.[3] |
7
ред.Небо і земля — довговічні. Вони довговічні саме тому, що вони існують не самі по собі і не заради себе. Вони створені Дао й існують для Нього. |
Мудра людина існує для Дао і служить Йому.[1] |
8
ред.Мудрий живе подібно воді. Вода служить усім істотам і не вимагає нічого собі. Вона перебуває нижче всіх. Цим вона подібна Дао.[1] |
9
ред.Не варто лити воду в повну посудину. І нема сенсу заточувати лезо надмірно гостро. Або, якщо цілий зал переповнений золотом і яшмою, — то хто буде в силах його охороняти? |
Варіант:
Краще нічого не робити, ніж прагнути того, щоб щось наповнити. Якщо [чимось] гострим [весь час] користуватися, воно не зможе довго зберігати свою [гостроту].[3] |
10
ред.11
ред.Тридцять спиць з’єднуються в одному велосипедному колесі. Але користування колесом залежить також і від порожнистості між спицями. |
12
ред.П'ять кольорів притуплюють зір. П'ять звуків притуплюють слух. П'ять смакових відчуттів притуплюють смак. Швидка їзда та полювання хвилюють серце. Дорогоцінні речі змушують людину вчиняти злочини. Тому мудрий прагне до того, щоб зробити життя ситим, а не до того, щоб мати гарні речі. Він відмовляється від останнього та обмежується першим.[3] |
13
ред.Слава і ганьба — однаково страшні. Знаменитість — велике нещастя в житті.[1] |
Коли я не буду дорожити своїм ім’ям, — тоді в мене не буде і багатьох нещасть.[1] |
16
ред.Той, хто знає сталість, стає досконалим; той, хто досяг досконалості, стає справедливим; той, хто знайшов справедливість, стає государем. Той, хто стає государем, слідує небу. Той, хто слідує небу, слідує Дао. Той, хто слідує Дао, вічний і до кінця життя не буде наражатися на небезпеку.[3] |
17
ред.Найкращий правитель той, про який народ знає лише те, що він існує. Дещо гірші ті правителі, які вимагають його любити і підносити. Ще гірші ті правителі, яких народ боїться, і найгірші ті правителі, яких народ зневажає.[3] |
18
ред.Коли усунули велике Дао, з'явилися «людинолюбство» та «справедливість». Коли з'явилося мудрування, виникло й велике лицемірство. Коли шість родичів у розбраті, тоді з'являються «синівня шанобливість» та «батьківська любов». Коли в державі панує безлад, тоді з'являються «вірні слуги»[3] |
20
ред.Коли буде знищено вченість, тоді не буде й журби.[3] |
Не роби того, чого не бажає інший, — тільки цим одним принципом уже можна зменшити хаос, установити в суспільстві порядок.[1] |
21
ред.Де виходить із Дао. А Дао перебуває в Споконвічній Глибині. |
23
ред.Хто [служить] Дао, той тотожний Дао. Хто служить Де, той тотожний Де. Той, хто тотожний Дао, набуває Дао. Той, хто тотожний Де, набуває Де. Той, хто тотожний втраті, набуває втраченого. Тільки сумніви породжують зневіру.[3] |
24
ред.Хто піднявся навшпиньки — не може довго стояти. |
25
ред.Людина, земля, небо — всі залежать від Дао. Дао ж — Самосуще.[1] |
Варіант:
Людина слідує [законам] землі. Земля слідує [законам] неба. Небо слідує [законам] Дао, а Дао слідує самому собі.[3] |
27
ред.Той, хто вміє крокувати, не залишає слідів. Хто вміє говорити, не допускає помилок. Хто вміє рахувати, той не користується інструментом для рахунку. Хто вміє зачиняти двері, не вживає затвора і закриває їх так міцно, що відкрити їх неможливо. Хто вміє зав'язувати вузли, не вживає мотузку, але зав'язує так міцно, що розв'язати неможливо.[3] |
28
ред.Перебуваючи в добрі — не забувай і про існування зла! І стань прикладом добра для всіх.[1] |
29
ред.У кожного є вибір: протистояти гармонічному плину буття — або наслідувати його. Перші будуть напружуватися, знесилюватися, а потім плакати і слабшати, а інші — процвітати в гармонії, дихати на повни груди і міцніти. |
30
ред.Лідер країни, який вірний Дао, не пошле військо в чужу країну. Це накликало б лихо, насамперед, на нього ж.[1] |
Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває гнівний. Той, хто вміє перемагати ворога — не нападає. Той, хто переміг, — на цьому зупиняється, він не сміє здійснювати насильство над переможеними. Перемігши, він себе не прославляє. Він перемагає — і не пишається цим. Він не любить воювати. Він перемагає лише тому, що до цього його змушують. Хоча він перемагає, але він не войовничий.[1] |
31
ред.Зброя — це засіб, що породжує нещастя, вона гідна того, щоб її відкинути. |
Якщо убивають багатьох людей, то про це треба гірко вболівати. Перемогу потрібно відзначати похоронною церемонією.[1] |
32
ред.Дао подібне океану. Океан нижче всіх рік — і тому всі ріки течуть у нього.[1] |
33
ред.Той, хто знає людей, — розумний. Той, хто пізнав себе, — просвітлений. Той, хто вміє перемагати ворогів — сильний. Той, хто перемагає самого себе, — могутній.[1] |
36
ред.Щоб щось стиснути, потрібно спочатку розширити його. Щоб щось послабити, необхідно спершу зміцнити його. Щоб щось знищити, необхідно спершу дати йому розцвісти. Щоб щось у когось відібрати, треба спершу дати йому.[3] |
37
ред.Дао постійно здійснює недіяння, проте немає нічого такого, чого б воно не робило.[3] |
Відсутність «земних» бажань приносить спокій всередині себе, — а тоді й довкола встановлюється порядок.[1] |
38
ред.Людина з вищим Де не прагне робити добрі справи, тому вона доброчесна.[3] |
Де з'являється лише після втрати Дао; людинолюбство – після втрати Де; справедливість – після втрати людинолюбства; ритуал – після втрати справедливості. Ритуал – це ознака відсутності довіри та відданості. [У ритуалі –] початок смути.[3] |
39
ред.Народ є опорою для правителів. Тому ті земні правителі, які самі себе возвеличують, міцного становища не мають. Це відбувається тому, що вони не розглядають народ як свою опору. Це — їхня помилка. |
40
ред.Взаємодія протилежностей — це сфера діяльності Дао. |
Варіант:
Перетворення на протилежне є дією Дао, слабкість є властивістю Дао. У світі всі речі народжуються у бутті, а буття народжується у небутті.[3] |
41
ред.Людина вищої вченості, дізнавшись про Дао, прагне його здійснення. Людина середньої вченості, дізнавшись про Дао, то дотримується його, то порушує. Людина нижчої вченості, дізнавшись про Дао, піддає його глузуванню.[3] |
Великий квадрат не має кутів, великий звук не можна почути, великий образ неозорий. |
42
ред.Варіант:
Дао народжує одне, одне народжує два, два народжують три, а три народжують усі істоти. Всі істоти носять у собі інь і ян, наповнені ці і утворюють гармонію.[3] |
44
ред.Що потрібніше: життя — чи слава? Що дорожче: життя — чи багатство? Що важче пережити: придбання — чи втрату? |
46
ред.Якщо країна живе за законами Дао — то коні зайняті на обробці полів. |
47
ред.Не виходячи зі свого двору, мудрий пізнає світ. Не визираючи з вікна, він бачить Споконвічне Дао. Він не йде далеко, щоб пізнати більше. |
48
ред.Хто навчається, з кожним днем збільшує свої знання. Хто служить Дао, день у день зменшує [свої бажання]. У безперервному зменшенні [людина] сягає недіяння. Немає нічого такого, що не робило б недіяння.[3] |
49
ред.Мудра людина не має корисливих спонукань. Вона живе інтересами інших людей. |
51
ред.Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.[1] |
Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.[1] |
53
ред.Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.[1] |
54
ред.Хто вдосконалює [Дао] в собі, у того чеснота стає щирою. Хто вдосконалює [Дао] в сім'ї, у того чеснота стає рясною. Хто вдосконалює [Дао] в царстві, у того чеснота стає багатою. Хто вдосконалює [Дао] у Піднебесній, у того чеснота стає загальною. |
55
ред.Знання гармонії називається сталістю. Знання сталості називається мудрістю. Збагачення життя називається щастям. Прагнення керувати почуттями називається завзятістю.[3] |
56
ред.Той, хто знає, не говорить. Той, хто говорить, не знає.[3] |
Його не можна наблизити, щоб з ним поріднитися; |
57
ред.Країна керується справедливістю, війна ведеться хитрістю[3]. |
Увійти у Дао можна лише через недіяння. |
58
ред.Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений.[1] |
Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано.[1] |
62
ред.Дао є глибокою [основою] всіх речей.[3] |
Государ і радники хоч і мають дорогоцінні камені та можуть їздити на колісницях, але краще їм буде спокійно слідувати Дао.[3] |
64
ред.Подорож у тисячу лі починається з одного кроку.[1] |
Хто діє – зазнає невдачі. Хтось чимось володіє – втратить. Ось чому досконаломудрий бездіяльний, і він не зазнає невдачі. Він нічого не має і тому нічого не втрачає.[3] |
65
ред.У давнину ті, хто слідував Дао, не освічували народ, а робили його неосвіченим. Важко керувати народом, коли в нього багато знань. Тому керування країною за допомогою знань приносить країні нещастя, а без їхньої допомоги призводить країну до щастя.[3] |
66
ред.Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць. |
67
ред.Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем. |
68
ред.Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.[1] |
69
ред.Немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао! |
70
ред.Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.[1] |
71
ред.Хто, маючи знання, вдає, що не знає, той вищий за всіх. Хто, не маючи знань, вдає, що знає, той хворий. Хто, будучи хворим, вважає себе хворим, не є хворим. Досконаломудрий не хворий. Будучи хворим, він вважає себе хворим, тому не хворий.[3] |
72
ред.Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао. |
73
ред.Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.[1] |
74
ред.Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю.[1] |
75
ред.Народ голодує через те, що влада бере занадто багато податків.[3] |
76
ред.Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими. |
78
ред.Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних. |
80
ред.Про державний устрій я мислю так: |
81
ред.Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри. |
Небесне Дао приносить всім істотам користь і не шкодить. Дао досконалого — це діяння без боротьби.[3] |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Лао Цзи. Дао-Де-Цзін; Пер. з російської: Сергiй Косянчук. — Lakefield: New Atlanteans, 2009. — ISBN 978-1-897510-54-4
- Лао-Цзи. Дао де цзин; Пер. з китайської: Євген Тарнавський. — Харків: Фоліо, 2020. — 96 с. — ISBN 9789660392618
- Лао Цзы. Дао Дэ Цзин; Пер. з древнекитайского: Ян Хин-шун. — Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. Т. 1. — М.: Мысль, 1972. — 363 с.