Джойс Мак-Дуґалл

Джойс Мак-Дуґалл (анг. Joyce McDougall; 26 квітня 1920, Нова Зеландія — 24 серпня 2011, Лондон, Великобританія) — новозеландсько-французька психоаналітик.

Джойс Мак-Дуґалл

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Дівчинці, котрій кажуть, що чоловіки — егоїстичні свині, які готові спокусити жінку, покористуватися нею, підпорядкувати її, буде важко закохатися або повірити коханому чоловікові, і так само важко їй буде відокремитися від матері.

Після підліткової бурі, коли для дочки типово всіляко відкидати матір, вона повернеться до неї назад, з новою силою прихильності, коли сама стане матір'ю.

Нам гидко бути «звичайними», але ми точно так само не маємо ні найменшого бажання бути «ненормальними».

У драмах, з яких складається людське життя, мало що залишено на волю випадку. Все ж ми часто воліємо вірити, що ми лише іграшка в руках долі.

Крім сили і влади творчого пориву самого по собі, новатори обов'язково проявляють насильство тією мірою, якою вони своєю владою нав'язують зовнішньому світу свої думки, образи, сни або кошмари.

Внутрішній всесвіт творчої особистості — щось, подібне до вулкана. У глибинах вулкан приховує постійний жар і киплячу енергію, викидаючи іскри, каміння й полум'я, коли підійде час. Однак, якщо заткнути його, незабаром станеться вибух.

Чоловіки, які страждають загальмовуванням у своїх мистецьких, інтелектуальних і професійних завданнях, схильні несвідомо переживати його як форму кастрації; у жінок той самий параліч частіше несвідомо прирівнюється до безпліддя.

Наша психіка прагне зберегти ілюзію, що ми справді знаємо, про кого ми говоримо, коли говоримо Я.

Мова тіла — єдина, яка не вміє брехати.

Психоаналіз — це приватний театр, на сцені якого можна зіграти весь наш психічний репертуар.

На ризик психоаналізу йдуть ті, хто зацікавлений у нанесенні на карту невідомих континентів своєї душі.

У міру просування психоаналізу показуються уражені й сумні сторони дитинства поряд із радісними й ірраціональними. Багато з них довгі роки залишалися за лаштунками. Усі вони штовхаються, щоб їх почули, зрозуміли, можливо, поаплодували їм.

Формальне закінчення психоаналізу сповіщає початок самоаналізу.

Люди, які «занадто-добре-себе-відчувають-у-своїй-шкурі», не обдаровані здатністю бути психоаналітиками.

Симптоми — це прийоми психічного виживання. Непросто залишити свій спосіб виживання, якщо в тебе немає впевненості в здатності до психічних змін або є побоювання, що всі зміни будуть на гірше!

Джерела

• Под знаком Ψ: Афоризмы известных психологов / К. В. Ягнюк. — Москва: Когито-Центр, 2016. — 143 с.