Екстер Олександра Олександрівна

Олекса́ндра Олекса́ндрівна Е́кстер (до шлюбу Григоро́вич; (6) 18 січня 1882, Білосток, Польща — 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля Парижа) — українська художниця, сценографка, педагогиня. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського та радянського авангарду, одна з засновниць стилю «ар-деко».

Олександра Екстер

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Олександри Екстер

Молоді слов'янські народи віддають перевагу радісним ясним квітам.

Темп сучасного життя вимагає найменших витрат часу і енергії на виробництво. Сучасній "моді", яка змінюється за бажанням комерсантів, ми повинні протиставити одяг доречний і красивий у своїй простоті. Костюм широкого вживання повинен складатися з простих геометричних форм: трикутника, прямокутника, квадрата; ритм кольору, вкладений в них, цілком урізноманітнює форму.

Цитати про Олександру Екстер

	В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками.
	— Аліса Коонен

	З Київським кустарним товариством Екстер не поривала ніколи, аж до його закриття 1914 року, коли почалася війна. І не просто не поривала, а дедалі більше захоплювалася роботою в ньому. До того ж із часом сфера її діяльності розширилася. Крім Вербівки, вона працює в Скопцях, де майстернею керує Євгенія Прибильська, її подруга і товаришка по навчанню в Київському художньому училищі. Там за ескізами Екстер, які своєрідно трактували традиційні українські мотиви, витчуть кілька гобеленів. Там вона познайомиться із селянською художницею Ганною Собачко, чиє мистецтво потужно вплине на її живописні пошуки. — З монографії «Олександра Екстер»
	— Георгій Коваленко

	Олександра Екстер і її стосунки з українським аванґардом — це надзвичайно важлива тема, яку дотепер не розглянуто й не вивчено повністю. — Зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
	— Георгій Коваленко

	Майстерня Олександри Екстер у пореволюційному Києві стала такою собі лабораторією нового мистецтва — нового живопису й нової сценографії. Тут важливо, що протягом цього періоду художниця майже повністю присвятила себе проблемам абстрактного живопису. Вона ще тільки підходила до конструктивістських ідей, які стануть постійним елементом її творчости лише за два-три роки по тому. У той час Екстер писала винятково абстрактні твори, які називала «кольоровими структурами», «кольоровою динамікою» чи «кольоровими конструкціями». — Зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
	— Георгій Коваленко

	Підвалинами кольористики Екстер є канони українського народного мистецтва: його кольорові структури й композиційні принципи. Ба більше, вона використовувала їх свідомо і програмово: на думку Екстер, новий живопис був не «міжнародним стилем», а логічним розвитком національної традиції в мистецтві раніших епох. Що важливіше, життєздатність нових форм і перспективи їхнього розвитку вона вбачала саме в цій тяглості. — зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
	— Георгій Коваленко

	Візуальний реґістр українського народного мистецтва завжди присутній в абстрактному живописі й суто експериментальних мистецьких студіях Екстер, як і світ народних свят, ярмарків, обрядів і, нарешті, сама «естетика українського народного життя»; все це рано чи пізно оприявнюється в українському конструктивізмі. Цього не можливо не відчути навіть у найраціональніших конструкціях, адже цей струмінь проривається крізь конструктивістські заборони й насичує твори високою емоційністю, нестримністю і свободою. — Зі статті «Конструктивізм в українському театрі»
	— Георгій Коваленко

	Мисткиня вела активний мистецький спосіб життя, беручи участь в численних виставках. Зокрема, 14 полотен Екстер було експоновано на виставці Казимира Малевича, з яким в Олександри склалися плідні товариські та мистецькі стосунки. Не без впливу Екстер Малевич вдосконалював свої супрематичні полотна. Подейкують, Казимир нікого не пускав до своєї студії. Нікого, крім Олександри. — «Екстраординарна та експериментальна Екстер. Життя і творчість амазонки авангарду»
	— Валерія Степаненко

	Екстер по праву йменують «амазонкою українського авангарду», адже жінка йшла наперекір всім застарілим канонам у мистецтві, «вприскуючи» потужний різнокольоровий струмінь в доти тьмяний кубізм. Ритм, динаміка та колір на картинах Олександри Екстер спліталися воєдино, аби разом витворювати строкате, сміливе та авангардне тло 20 століття. — «Екстраординарна та експериментальна Екстер. Життя і творчість амазонки авангарду»
	— Валерія Степаненко

	Екстер так захопилася дибинецькою керамікою, що умовила Біляшівського запросити до участі у виставці Каленика Масюка, гончаря з Дибинців. І не тільки його виробами, а і його самого: у музей привезли гончарний круг і Масюк на очах у відвідувачів робив миски, горщики, баклаги. Колекцію дибинецької кераміки Екстер привезла із собою у Францію. У її будинку у Фонтене-о-Роз вона була скрізь — її можна розгледіти на фотографіях. Саме про неї згадувала у своїй книжці Аліса Коонен, запам’ятала її і паризька учениця Екстер Естер М.-Шимерова. — З монографії «Олександра Екстер»
	— Георгій Коваленко

	Якби Екстер написала мемуари, Вербівці в них було б відведено особливе місце. І ще в них було б сказано, що саме у Вербівці їй відкрився величезний світ українського народного мистецтва. Світ, який владно визначив у живописі Екстер, можливо, найголовніше — його колористичну стихію. Світ, який став для неї невичерпним джерелом образності, пластичних ідей і навіть суто формальних пошуків. — З монографії «Олександра Екстер»
	— Георгій Коваленко