Звичка
Звичка — особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності до повторення однотипних дій у подібних ситуаціях.
Звичка — друга натура.[1] |
|||||
| — Аристотель |
Чому дружина десять років старанно намагається змінити звички чоловіка, а потім скаржиться, що він не та людина, за якого вона виходила?[1] |
|||||
| — Барбра Стрейзанд |
Звичка, ця друга натура, виявляється для більшости людей їхньою єдиною натурою.[1] |
|||||
| — Ромен Роллан |
Звичка — це розум дурнів.[1] |
|||||
| — П'єр Буаст |
Що більше звичок, то менше свободи.[1] |
|||||
| — Іммануїл Кант |
До всього можна звикнути, за винятком кількох тисяч речей.[1] |
|||||
| — Лешек Кумор |
Ми би й до смерті звикли, якби помирати кілька разів.[1] |
|||||
| — Кароль Бунш |
Шляхи звичок переважно заслабкі, щоб їх відчути, поки вони не стануть заміцні, щоб їх розірвати.[1] |
|||||
| — Семюел Джонсон |
Ніщо так не потребує виправлення, як чужі звички.[2] |
|||||
Nothing so needs reforming as other people's habits. [1] | |||||
| — Марк Твен |
Чому дружина десять років запопадливо намагається змінити звички чоловіка, о потім виявляється, що він не та людина, за котру вона виходила?[2] |
|||||
| — Барбра Стрейзанд |
Звичка є звичка, її не викинеш крізь вікно, а можна тільки ввічливо, зі сходинки на сходинку, спустити зі сходів.[2] |
|||||
Habit is habit and not to be flung out of the window by any man, but coaxed downstairs a step at a time. [2] | |||||
| — Марк Твен |
Я маю погані звички, і я до них звик.[2] |
|||||
| — Олексій Симонов |