Земля (фільм, 1930)

«Земля» — українсько-російський радянський художній німий фільм. Третій фільм української трилогії Олександра Довженка: («Звенигора», «Арсенал», «Земля»).^[1]

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Земля (фільм, 1930)

Цей термін має також інші значення. Див. Земля (значення)

Цитати про фільм ред.

	Коли побачиш цей фільм, то відпадає можливість говорити про розподіл фільмів на документальні та ігрові, тому що глядач мимохіть відчуває документальність «Землі». Цей фільм є найвизначніший витвір так радянської, як і європейської кінематографії. Я сподіваюся, що мої слова не бринять фальшиво й надто галасливо, бо я виголошую їх з глибини свого почуття^[2]. — Кіно. 1930. №6(78). Березень. С. 14
	— Йорис Івенс

	Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, оре-сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає — тихо, немовби в озері. Зате вже як скоїться щось, то вже таке, що й не вигадаєш, i в сні не виспиться, i ніде в світі не натрапиш, i не збагнеш відразу — що воно, звідки, чому й до чого. Довго потім гудуть — не вгавають балачки очевидців, спогади свідків, перекази старих брехунів, i вже не добрать тоді — так воно було чи не так i чи було справді, чи тільки примарилось Архипові Білоконю. Ні, не примарилось. Прийшло воно i є. Нова сила речей постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу^[3]. — «Земля», 1930-1952
	— Олександр Довженко

	Фільм «Земля» — свіжий, молодий: у ньому відчувається та сила, молодість, темперамент, що їх доклав Довженко в свою роботу^[2]. — Кіно. 1930. №6(78). Березень. С. 14
	— Йорис Івенс

	Як кінематографіст, я мушу сказати, що кінематографісти всього світу мають радіти з того, що цей фільм створено. Не лише пролетаріат Радянського Союзу, а пролетаріат всього світу вітатиме появ нього фільму й братиме в нього свіжі сили для своєї боротьби. Це пояснюється тим, що в «Землі» досягнуто абсолютної гармонії між формою й змістом, а, оскільки існує ця гармонія, фільм буде зрозумілий для найширших мас. За найбільшу заслугу тов. Довженка я вважаю те, що він зробив цю річ у широко інтернаціональному масштабі. Її зрозуміють абсолютно всі^[2]. — Кіно. 1930. №6(78). Березень. С. 14
	— Йорис Івенс

Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка. Упоряд. В.Н. Миславський.. — Харків: Дім Реклами, 2019. — 528 с. — ISBN 978-966-2149-70-8