Каган Веніамін Федорович

Веніамін Федорович Каган (25.02 (9.03).1869, м. Шавлі Ковенської губернії, Російська імперія – 08.05.1953, Москва, СРСР) — російський математик.

Каган Веніамін Федорович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Навколо поняття про актуальне нескінченно велике утворилася своєрідна атмосфера страху (Horor infiniti), підтримувана авторитетом Коші, Гаусса, Бертрана, Рімана, Ерміта, Вейєрштрасса, Кронекера, Чебишова та інших, незважаючи на різницю в поглядах цих математиків.

Ніщо так не сприяло з'ясуванню формального значення геометрії, як відкриття неевклідової геометрії на її підтвердження a posteriori.

Еллінська геометрія, здавалося, мала б бути винятком із закону еволюції. Дві тисячі років тому вона застигла у своїх величних, прекрасних формах, як зачарована красуня в народній казці. Але сто років тому прийшли три витязі: один з німецької, другий з угорської, третій з російської землі. Вони скропили її мертвою і живою водою. І геометрія воскресла до нового життя, ні, до нової потужної еволюції, яка широко розгортається в нас на очах і в якій вона неначебто хоче захопити і механіку, і фізику, і космологію.

Можна сказати, що як над Евклідовою геометрією виросли геометрії Лобачевського і Рімана (у вузькому розумінні слова) — гіперболічна і еліптична, — то так над ними тепер піднеслася геометрія Рімана в широкому розумінні слова.

Джерела

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.