Карл Краус
Ка́рл Кра́ус (нім. Karl Kraus, 1874 — 1936) — австрійський письменник і журналіст, відомий як сатирик, есеїст, афорист, сценарист та поет.
Карл Краус | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.І в мистецтві злидареві нічого не дозволено брати в багатія, а багатій у злидаря може взяти все. |
Історик — це часто журналіст, повернутий назад. |
Автори газетних колонок — це невдалі торгівці дрібним галантерейним товаром. Батьки примусили їх здобути більш інтелігентний фах, але вроджений талант усе-таки пробиває собі шлях. |
Агітатор володіє словом. Художником володіє слово. |
Афоризм не можна продиктувати друкарці. Було б занадто довго. |
Афоризм ніколи не містить усієї правди: в ньому або півправди, або півтори. |
Багато хто домагається місця під сонцем. Але дехто пам’ятає, що сонце заходить, як тільки ми це місце здобудемо. |
Безсоромний художник — це суб’єкт, що, вдаючі спокусника, заманює дівчину в свою майстерню і там з неї малює. |
Брехню задля спасіння можна вибачити. Не можна вибачати лише того, хто говорить правду, коли його про це не просять. |
Важко повірити, до чого складно втілити дію в думку. |
Газета — консерви часу. |
Деякі письменники всього тільки на двадцяти сторінках можуть передати те, для чого мені іноді потрібні аж цілі два рядки. |
The devil is an optimist if he thinks he can make people worse than they are. |
Думка — це те, чого бракує банальності, щоб стати думкою. |
Жінка може іноді замінити мастурбацію. Але, зрозуміло, це вимагає великого зусилля уяви. |
Журналіст — це людина, яка потім знала наперед. |
Журналіста терміновість збуджує. Він пише гірше, якщо має час. |
Журналісти пишуть, бо їм нема чого сказати, і їм є що сказати, бо вони пишуть. |
Завдання мистецтва — протирати нам очі. |
Загальна сума ідей літературного твору є результат множення, а не додавання. |
Примітки
ред.- ↑ Карл Краус. Цитати
- ↑ Karl Kraus Quotes (Author of The Last Days of Mankind). GoodReads. Процитовано 2017-010-13.
Джерела
ред.- Карл Краус на сайті aphorism.org.ua