Пророк

людина, що пророкує; уповноважена промовляти від надприродних сутностей

Проро́к (біблійне грец. προφήτης) — людина, що пророкує (проголошує, переказує, сповіщає) людям слова Господа Бога.

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
Біблійні пророки, Нюрнберзька хроніка 15 століття

Цитати

ред.
  •  

В епохи народного підйому пророки були вождями; в епохи занепаду — вожді стають пророками[1].

 

В эпохи народного подъема пророки бывают вождями; в эпохи упадка — вожди становятся пророками.

  Григорій Ландау
  •  

Історик — не завжди пророк, який віщує назад, але журналіст — це завжди людина, яка потім знала все наперед[2].

  Карл Краус
  •  

Пророк не повинен тлумачити власні пророцтва[3].

  Андрій Коваль
  •  

Горе вам, що зробив вас господь
Всього людства багаттям!
Бо найвищий сей дар буде ще
Вам найтяжчим прокляттям!

Бо коли вас осяє господь
Ласки свої промінням,
Ви послів і пророків його
Поб'єте все камінням.[4]Іван Франко «Мойсей» (розділ IX).

  Мойсей

Примітки

ред.
  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 112
  2. Карл Краус на сайті aphorism.org.ua
  3. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
  4. Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — С. 234-235