Коли щастя сиплеться, мов з рогу

«Коли щастя сиплеться, мов з рогу…» — вірш з першої поетичної збірки української поетеси з Канади Віри Ворскло «Листи без адреси» (Торонто, 1967).

Цитати

Коли щастя сиплеться, мов з рогу, Благодатний Бог дає дари, Кажуть люди, що немає Бога, — Щастя все створили тільки ми. Коли градом падають невдачі, Йдуть нещастя, горе і біда, То людина зразу Бога бачить І до ніг в молитві припада.

Зір і слух слабі, недосконалі, Як же розум може іншим буть? Розумом ми досягаєм мало, — Віра може більше досягнуть.

Коли щастя сиплеться, мов з рогу, І нема хвороби і журби, Мусимо найбільш молитись Богу За прещедрі, радісні дари.

Джерела

• Віра Ворскло. Листи без адреси. — Торонто: Гомін України, 1967. — 68 с.