Коран

Священне письмо мусульман та релігії ісламу

Коран (أَلْقُرآن — Qur'ān — «читання (вслух)») — священна книга ісламу.

Подвійна сторінка з рукопису Тімуридського Корану
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Цитати

ред.
  • Батько повинен забезпечувати матір дитини харчуванням та одягом — відповідно до звичаю. На жодну людину не покладається більше, ніж може витримати вона. (2:233) [1]
  • Знайте, що життя в цьому світі — лише гра та забава, прикраси та хвастощі поміж вами, змагання у збільшенні майна та дітей — подібне воно дощу, після якого посіви дивують сіяча; далі ти бачиш їх жовтими, а потім вони всихають. (57:20) [2]

Про Коран

ред.
 
Фраза «Спільник Корану» вигравірувана на одній із дверей храму імама Хосейна
  •  

Найжорсткіші форми обмеження жінки в правах і свободах можна знайти в талмудичній традиції, потім у християнстві й лише наостанок – у Корані… Патріархальними є всі релігії, бо вони виникають у патріархальних спільнотах… Використання жіночого покривала – не специфічно ісламська практика, але давня культурна традиція, аналогічна до інших споріднених релігійних практик[3]. — З виступу на феміністичному форумі в Монреалі, початок 1990-х

  Наваль ес Саадаві, єгипетська феміністка, письменниця

Поезії

ред.
  •  

Та все мина, всьому бувають грані…
Владарі царств, осліпли? Що ж, пора:
Родився світ нового передрання,
В крові потопла біблія остання,
В сльозах сиріт потоп старий коран.[4]

«Газават» (збірка «До меж заказаних»).
  Іван Багряний

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. publications-img.qurancomplex.gov.sa
  2. publications-img.qurancomplex.gov.sa
  3. Ніч на Венері, 2020, с. 339
  4. Багряний І. До меж заказаних: Поезії. Книжка друга. — Київ: Видавництво письменників «МАСА», 1929. — С. 7

Джерела

ред.