Крушельницька Соломія Амвросіївна
Соломі́я Амвро́сіївна Крушельни́цька — українська оперна співачка, педагогиня.
| Соломія Крушельницька | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Про музику ред.
Ноти – це мовчазні знаки на папері, які ще нічого не говорять про свою величезну художню силу. І треба дуже багато докласти зусиль, праці, часу, щоб твір ожив під пальця: піаніста, під смичком скрипаля або в голосі співака і посправжньому схвилював слухача.[1] |
...переконливість, сила вокального мистецтва досягається не тільки голосом, музикальністю, грою, добре підібраними костюмами. Це, правда, має важливе значення, але, ще не все. Глядач повинен повірити, що дія на сцені – то життя, він хоче побачити правду, незважаючи на те, що сама суть театру (сцени) – це лише відтворення життя. Ось тут для артиста найважче завдання. Він повинен глибоко усвідомлювати, що йому треба відтворювати і як він повинен це зробити.[2] |
Коли ви на високій ноті ставите фермату, то її тривалість повинна залежати від того, скільки вистачить повітря у слухача, а не у вас з натренованим диханням співака; якщо ж ви перетягнули її – ваш спів ніколи не вважатиметься культурним [3] |
Музика – це святиня, до якої завжди треба підходити з натхненням і піднесенням, інакше вся робота буде марною. |
Якщо артист не хвилюється, то це значить, що він не переживає своєї ролі, а тому він не артист, а ремісник. |
Співак повинен своїм співом так захопити слухачів, щоб вони не тільки уважно слухали його, а й переживали разом з ним виконуване. |
Співати треба з любов’ю, умінням і знанням; правильний тон – це тон, з якого легко перейти як у форте, так і в піаніссімо. |
Добрий той педагог, який зрозуміє природу голосу учня. |
Про себе ред.
Сумно то дуже узнати в собі та признатися в тому, що таке плохеньке образованє під кожним поглядом мені дісталося, та дарма! Може, краще бути переконаною в такому факті, ніж мислити про себе навпаки! Врешті нема кому й дорікати за це, і сама перед собою мушу упокоритися. Мої батьки бідні, тай у нас рідні, аби здорові були, восьмеро, то ж і не диво, що всякі пориви марніють без часу за таких обставин. |
Національність мою знають усі, я її не змінювала і ніколи не зміню, незважаючи на те що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду. — з відкритого листа у щоденній варшавській газеті «Kurier Warszawski» у відповідь на цькування у пресі 1900 р.[4] |
Про неї ред.
Її натура була наділена всім – від гострого всеосяжного розуму, високої та різнобічної культури до вміння шляхетно поводитися і вишуканих манер. І все це в |
|||||
| — Гвідо Маротті |
Поважаю діяльність, артистичну і життєву, Соломії Крушельницької. Вона сказала батькам відправити мене в музичну школу, коли мені було 7 років [6] — Соломія Крушельницька - двоюрідна бабуся Мирослава Скорика |
|||||
| — Мирослав Скорик |
Про її творчість ред.
Крушельницька співала для нас і для себе… Обличчя було схвильоване й чисте. Здавалося, що вона поринала в море звуків і випливала звідти вся просякнута музикою. Таке враження у мене бувало особливо тоді, коли вона співала українських народних пісень, пісень свого рідного краю. Ці пісні були короткі, але Крушельницька співала їх з радісним пориванням, вся переповнена щастям, немовби розкидаючи квіти у промінні ранкового сонця. І вже не мало значення, що ми не розуміли слів. З виразу обличчя, з усмішки артистки можна було прочитати, що це були слова якогось сп’яніння, здорового і сильног[7] |
|||||
| — Сибілла Алерамо |
Співає охоче, натхненно. Одна пісня, друга. Вони все більше беруть, за душу, заводять у якесь особливе царство піднесеної туги, ясного трагізму, моління до рідної землі. Це ті народні пісні, в яких Соломія завжди знаходила затаєний лише для неї нюанс, натяк, ледь вловимий поворот думки[8] — про виконання народних пісень |
|||||
| — Ярослава Музика |
Можна було бачити як артистка тоді перевтілювалася: вона, здавалося, забувала про свою велику славу, про свої успіхи на столичних сценах і цілковито переносилася в середовище рідного села. Співала ті пісні в своїй обробці, навмисне так, як збереглися вони в її душі ще з дитячих років. Краса, навіть своєрідна примітивність окремих пісень робили їх надзвичайно оригінальними[9] — про виконання народних пісень |
|||||
| — Станіслав Людкевич |
Соломія Крушельницька виконувала її зовсім інакше, ніж інші співачки, не так здрібніло та перечулено, а протяжно, поважно й навіть дещо трагічно. Це потрясло слухачів. Не пам’ятаю, щоб коли небудь у житті я був зворушений більше, ніж цією, здавалося б, простенькою мелодією у задушевному виконанні знаменитої співачки[10] — про виконання пісні «Цвітка дрібная» В. Матюка |
|||||
| — Хома Водяний |
Ледь не 80-річну, її змусили співати для отримання звання професора, яке прийшло майже в день смерті… Соломія Крушельницька, колишня велична красуня з королівською поставою, вийшла на сцену не такою, якою її звикли бачити на портретах. Згорблена літня дама, спираючись на палицю, почала співати. Це був чудовий голос, тільки в кінцях фраз інколи зривався, не вистачало віддиху. На «біс» вона сама сіла до фортепіано (була доброю піаністкою) і, як у старі часи, акомпануючи собі, співала українські пісні та романси. А |
|||||
| — Стефанія Павлишин |
«...молода акторка, яка на сцені лише кілька років, підкорила Варшаву в такий спосіб, якого ми дотепер не знали». Тталант, надзвичайна музикальність, сценічний темперамент та чарівність жінки, яка пливе з кожної її ролі[12] |
|||||
| — Александр Райхман |
Виноски ред.
- ↑ Головащенко М. Соломія Крущельницька. Спогади / М. Головащенко. – К. : Музична Україна, 1978. – Ч.І. – с. 345, с.318
- ↑ Славетна співачка: Спогади і статті про Соломію Крушельницьку/Упорядкув. і вступ. ст. І. Деркача. – Львів: Книжк.- журн. вид-во, 1956. – 97с с.68
- ↑ Бандрівська Од. Науково-методичні праці, статті, рецензії / упоряд., ред., перекл., прим., комент. Роксоляна Мисько-Пасічник, передм. Люба Кияновської; вступ Мирослава Жишкович]. Львів: Апріорі, 2002. 147с. (Наукові збірки ЛДМА ім. М. Лисенка. Вип. 6).
- ↑ Крамар Р. Ідеальна Графиня з-під прапора слабших // Український журнал: Інформаційний культурно-політичний місячник для українців у Чехії, Польщі та Словаччині. - 2006. — №2. - С. 13-15.
- ↑ [Велика серед великих. Італійці про Соломію Крушельницьку / [упор. У. Скальська]. – Івано-Франківськ : Грань, 2003. – 84 с., с. 19]
- ↑ Мирослав Скорик про себе, Параджанова, Соломію Крушельницьку і скандали в опері
- ↑ Велика серед великих. Італійці про Соломію Крушельницьку / [упор. У. Скальська]. – Івано-Франківськ : Грань, 2003. – 84 с. с. 34–35
- ↑ Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування: У 2-х ч. -Ч. 1: Спогади. -К .: Муз. Україна, 1978. с. 189
- ↑ Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування: У 2-х ч. -Ч. 1: Спогади. -К .: Муз. Україна, 1978. с. 166
- ↑ Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування: У 2-х ч. - Ч. 1: Спогади. -К .: Муз. Україна, 1978. с.174
- ↑ Павлишин С. Останній концерт… Спогади очевидця / С. Павлишин // Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів: статті та матеріали. / Упор. П. Медведик та ін. – Тернопіль: Джура, 2008. – С. 285 – , с. 285
- ↑ Sivert T.Warszawskie Teatry Rządowe w latach 1890–1900 / Teatr polski w latach 1890–1918. Zabór rosyjski / Tadeusz Sivert. – Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1988.– 902 s.1 , с.102
Література ред.
- Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування: У 2-х ч. -Ч. 1: Спогади. -К .: Муз. Україна, 1978.
- Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування: У 2-х ч.- Ч. 2: Матеріали. Листування. -К .: Муз. Україна, 1979.
Зовнішні посилання ред.
- Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
- Соломія Крушельницька (23.09.1872 – 16.11.1952): Бібліографічний покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадміністрації; Терноп. обл. універс. наук. б-ка; Упоряд. Ленчишин А. О.; Передм. «Співачка світової слави» Медведика П. К. — Т.: Підручники і посібники, 2007. — 110 с.