Лукіан із Самосати (лат. Lucianus Samosatensis; близько 120–180 рр. н. е.) — грецький письменник-сатирик родом з міста Самосати (Сирія). Писав грецькою мовою. Автор твору «Як писати історію».

Лукіан
Lucianus.jpg
Вигаданий портрет Лукіана, XVII століття
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Чесні люди зневажені і гинуть у злиднях, хворобах і рабстві, а найбільші негідники і розбещені мають почесті та багатство, панують над кращими.[1]

  — «Зевс трагічний»

Про Ісуса ХристаРедагувати

  •  

Християни шанували його[2] як бога, вдавалися до допомоги його як законодавця і обрали слідом за тією людиною, яку вони і зараз шанують, яка була розп'ята в Палестині за те, що ввела в життя ці нові таїнства.[3]«Про смерть Перегрина» (11).

  •  

…перший їхній законодавець вселив у них переконання, що вони брати один одному, після того як відречуться від еллінських богів і стануть поклонятися своєму розп'ятому мудрецю і жити за його законами.[4]«Про смерть Перегрина» (13).

Твори ЛукіанаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Баланчук В. Лукіан із Самосати — видатний мислитель Греко-Римського світу. / В. Баланчук. //Особистісні цінності і переконання філософа та історико-філософський процес : тези Всеукраїнської наукової конференції «XXI Читання, присвячені пам'яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи К. Твардовського», 11-12 лютого 2009р. / Національний університет «Львівська політехніка». - Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 128 с. - С. 100-102
  2. Протея.
  3. О кончине Перегрина // Лукиан Самосатский. Сочинения. в 2 т. Т. 2 / Под общ. ред. А. И. Зайцева. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. — С. 296. — ISBN 5-89329-315-0
  4. О кончине Перегрина // Лукиан Самосатский. Сочинения. в 2 т. Т. 2 / Под общ. ред. А. И. Зайцева. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. — С. 297. — ISBN 5-89329-315-0