Маріуш Блащак

польський політик

Маріуш Блащак (пол. Mariusz Błaszczak; народився 19 вересня 1969 року, Леґьоново, Мазовецьке воєводство, Польща) — польський історик і політик. Діючий міністр оборони Польщі.

Маріуш Блащак
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про Польщу

ред.
  •  

Варварський, неспровокований напад росії на незалежну Україну підтвердив правоту рішень щодо подальшого озброєння, модернізації та збільшення чисельності польської армії. Нова реальність безпеки в Європі багато що змінила, вона показала, що захист польської території та наших цінностей потребує ще більших інвестицій. Звідси – збільшення чисельності польських збройних сил та інтенсивний процес оснащення польської армії найсучаснішою технікою у відповідності до “Закону про оборону вітчизни”.[1]

  •  

Гібрідна атака на Польщу триває із серпня 2021 року, коли сталася масова спроба викликати міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні. Це було сплановано у кремлі. Але важливо те, що наш уряд від самого початку попереджав про відродження російського імперіалізму. На це неодноразово наголошував світлої пам’яті Президент Лех Качинський.[1]

  •  

Уся справа в часі реакції. «Петріоти», дислоковані на сході Польщі, зможуть збивати ракети, які перетнуть польський кордон, але трагічна подія, що сталася 15 листопада, сталася лише за кілька кілометрів від українського кордону. Ця ракета прилетіла на польську територію за кілька секунд. Цього часу замало, щоб ефективно її збити.[2]

  •  

Якщо ми доведемо до кінця наші дії, якщо безперешкодно зможемо їх реалізувати після осінніх виборів, то за короткий час польські сухопутні сили будуть найсильнішими в Європі. Так послідовно доведемо до цього. Не тому, що хочемо на когось напасти. Ні, тому, що хочемо ефективно відлякати агресора.[3]

Цитати про війну в Україні, НАТО та ЄС

ред.
  •  

Росія застрягла в Україні, як це було раніше в Афганістані. Водночас вихід із війни зараз означав би визнання кремлем помилки та необхідності відповідати за наслідки цього варварського нападу. Жорстока агресія путіна змінила безпекове середовище у світі. Хочу чітко наголосити, що якнайшвидше припинення цієї війни – в інтересах незалежної України, безпечної Польщі та справедливого світу.[1]

  •  

Перший етап цієї війни українці вже виграли. Вони відтіснили росіян від Києва, зупинили їх на сході й успішно утримують довгу лінію фронту. росія, незважаючи на всю свою пропаганду успіху, зазнала невдачі, а “спеціальна воєнна операція”, яка мала завершитися за кілька днів, втягнула росіян у тривалий конфлікт, який дискредитував їх на міжнародному рівні та в якому вони зазнають величезних втрат. [1]

  •  

Стає все більш очевидним, що путін не зможе зберегти обличчя у результаті цієї війни. Україна має перемогти, інакше це буде заохоченням для росії знову завдати удару або по Україні, або по інших країнах. Укладення іншого договору на кшталт так званого Мінська-2 слугуватиме лише відбудові військового потенціалу росії з метою відновлення воєнних дій.[1]

  •  

Війна створила нову архітектуру безпеки як в Європі, так і в світі, але також перебудувала польсько-українські відносини. Нинішня геополітична ситуація, і особливо війна в Україні, пришвидшила послідовну та далекосяжну військову співпрацю між нашими країнами.[1]

  •  

Сильна, незалежна, заможна Україна – в наших національних інтересах, але, як показує реальність, найважливішою та найефективнішою є сила чинних альянсів. Передусім це стосується НАТО.[4]

  •  

Я вважаю, те, що говорять президент США Джо Байден і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, є дуже важливим, оскільки це створює тиск на всіх союзників. Ключову роль відіграє моя країна, Польща. Ми сусіди України і підтримуємо її з самого початку. Ми хочемо межувати з вільною Україною, а не з росією.[1]

  •  

Проте після більш ніж року імперської агресії росії проти УкраїниНАТО об’єднане, як ніколи раніше, і готове до взаємної співпраці й допомоги. Потрібно підтримувати Україну стільки, скільки це необхідно. Сьогодні від ситуації в Україні залежить безпека Польщі та всього східного флангу НАТО.[1]

Цитати про військову допомогу Україні

ред.
  •  

Як підтримка української армії важкою бронетехнікою, так і навчання солдатів з експлуатації техніки, наданої Заходом, мають ключове значення для захисту України від російського вторгнення. У межах пакету підтримки ми вже провели навчання груп українських військових. Зараз тривають чергові навчання українських екіпажів. Водночас хочу підкреслити, що Польща є лідером не лише у забезпеченні України бронетехнікою та підготовці українських Збройних сил, а й у наданні притулку українським біженцям, за що я також вдячний своїм співвітчизникам.[1]

  •  

Українських військових навчають польські інструктори з 10-ї бронекавалерійської бригади, а також інструктори з Канади й Норвегії. Завдяки нашому досвіду та досвіду інструкторів навчального центру Leopard, організація та проведення таких навчань не викликала у нас жодних проблем. Як я вже казав, ми підготували у Польщі майже бригаду українських військових. Зі зрозумілих міркувань безпеки я б не хотів тут називати конкретні цифри.[1]

  •  

Не маю жодних сумнівів, що коли закінчиться війна, матимемо в Європі найсильнішу та найдосвідченішу армію – українську армію.[1]

  •  

Розміщення німецьких пускових установок Patriot в Україні є вигідним для безпеки південно-східної частини нашої країни; тому що ракетна безпека на сході України також означає безпеку на сході Польщі.[2]

  •  

Німецькі «Петріоти» – це стара версія, 1980-х років, тому не можна сказати, що вони технологічні... В Україну вже передана техніка, яка набагато технологічніша, ніж німецькі Patriot, – я маю на увазі комплекси HIMARS.[2]

  •  

Тут, на військовому автомобільному заводі у Познані, танки К2 будуть обслуговуватися, будуть капітально ремонтуватися і будуть вироблятися. Це хороша інформація для Познані. Це додаткові нові робочі місця, а також збереження тих робочих місць, які були створені на WZM.[5]

  •  

З моєї ініціативи ми ведемо переговори з країнами, які мають танки Leopard 2A4, щоб спільно створити для України коаліцію донорів сучасної бронетехніки.[6]

Джерела

ред.

Примітки

ред.