Марічка Падалко

Марічка Падалко (Марія Володимирівна Падалко, народилась 26 лютого 1976 року, Київ) — українська телеведуча, ведуча ТСН на телеканалі «1+1». Дружина журналіста, громадсько-політичного діяча Єгора Соболєва.

Марічка Падалко

Стаття у Вікіпедії

Цитати про дитинство та мрії

У дитинстві мені подобалося дивитись телевізійні передачі, які розповідали про зустрічі радянського уряду з іноземними делегаціями. Я спостерігала за роботою професійних перекладачів, за їхньою манерою поведінки. Навіть фантазувала, уявляючи себе у цій ролі. До речі, саме завдяки знанням англійської мови я заробила свої перші гроші: коли з'явилися перші мобільні телефони в Україні та ще ніхто не знав, як ними користуватися, мої знайомі принесли мені інструкцію, щоб я переклала. Це було моє перше серйозне замовлення, з яким я успішно впоралася. Стати перекладачем була моя мрія, але згодом я передумала.

У дитинстві я вважала, що перекладачі дуже розумні люди. Так воно взагалі є, але мені стало нудно перекладати чужі думки. Люди цієї професії завжди повинні дотримуватись правил суворого перекладу, нічого не можна додавати від себе, а мені цікавіше висловлювати власні думки.

Жалкую, що в школі погано вчила історію, мені зараз цих знань не вистачає. Та й без математики в наш час нікуди, навіть здачу не підрахуєш у магазині. І обов'язково з дитинства потрібно вивчати мови, бо дітям такі знання даються набагато легше.

Цитати про себе

...моє ім'я є даниною моді на українськість. Народилася я в Києві, в столиці мене так не зареєстрували, бо сказали, що «имя не советское». Хоча в школі в усіх зошитах та журналах мене писали саме як Марічку, і прізвища я не потребувала, бо була така одна. В паспорті я записана Марією. На Машу ніколи не обертаюся, хоча це ім'я мені дуже подобається. Тому свою доньку саме ним і назвала. Так вона якраз не реагує на Марічку, бо так звати її маму, а не її. Маленькою дитиною я дуже комплексувала і не любила знайомитися, бо на мою відповідь на питання «як тебе звати», мене завжди запитували "що це за ім'я?"

Я завжди все планую наперед. У мене все розписано: з ким куди і коли я йду (йдеться про дитячі секції). Все це розведено по різних днях, щоб я встигала з кожною дитиною кудись ходити. Багато працюю вдома. Завжди маю з собою комп'ютер, працюю, коли чекаю на дітей, поки вони плавають чи займаються гімнастикою. І, на жаль, я пізно лягаю та рано встаю.

Цитати про роботу

Успішним на телебаченні стає не той, хто вчився на журналіста, а той, хто став зіркою в своїй професії, а потім розкрив свій талант на телебаченні.

Професія журналіста зараз, навіть за оцінками журналу «Форбс», є однією з найменш перспективних професій. Великою мірою через те, що люди перевантажені інформацією, самі стають джерелами інформації і обмінюються нею без допомоги журналістів. Але не треба плутати журналістів і телеведучих. А професія телеведучого на сьогодні в Україні є прибутковою.

Успіх ведучого полягає в тому, щоб знайти контакт із глядачем. В кожного свій секрет. Останні п'ять років я вважаю себе дуже успішною мамою, і своє активне повернення в ефір планую саме на травень цього року. Збираюся робити нову щоденну програму, а також вести ранкові випуски новин.

Цього року я святкую десять років на «1+1» (2012). По-перше, я вважаю, що попри різні етапи розвитку «1+1» залишається найбільш професійним каналом із найбільш впізнаваним брендом. По-друге, цей канал дав мені можливість народити трьох дітей, при цьому не втратити свою професію. А, по-третє, я відчуваю, що зараз саме на цьому каналі я можу отримати друге професійне дихання.

Телебачення відображає те, що відбувається у суспільстві. Раніше воно намагалося чомусь навчити, піднімати планку людей. Зараз воно працює за принципом "ми нікого не напружуємо". Телебачення стало дуже комерціалізованим і в гонитві за рейтингом часто втрачає своє обличчя. Але мені здається, що ми зараз виходимо на новий виток спіралі, коли відверто «жовті» та «чорнушні» програми йдуть з ефіру не тому, що так вирішують продюсери, а тому що на них немає попиту, вони дають дуже низькі рейтинги. А програми, які змушують замислитись, знову повертаються в ефір.

Формулювання «розважальна журналістика» мене трохи насторожує. Я не раз чула ці слова від наших продюсерів. Але людиною, яка здатна розважати, я себе не назву, – не бачу в собі шоуменських задатків, які є у того ж Юри Горбунова. Мені близько ток-шоу з серйозною тематикою, з публіцистичним характером, ток-шоу, в якому торкаються серйозних проблем.

Журналістика почала розвиватися у бік якості, а не правдивоcті інформації.

Цитати про сім'ю та материнство

Сподіваюсь, що я правильна мама. Але це буде відомо, коли діти виростуть. Я дуже часто над цим замислююсь. Зараз же зовсім інший підхід до дітей, принаймні пропагується: максимально з дітьми розмовляти, ніяких фізичних покарань. По попі я ще нікого не вдарила. Хоча троє дітей і нерви деколи здають, але від цього я утримуюсь. У нас є покарання, яке я піддивилася в проекті «Суперняня» - неслухняна лавка в коридорі, на яку я відправляю посидіти.

Я сподіваюсь, що нове покоління виросте правильним, більш чуттєвим. Але звичайно виховувати таких дітей важче. Бо коли дитина слухняна, в тому радянському розумінні, з нею простіше. Але справа в тому, що зі слухняних дітей виростають слухняні дорослі, які, як правило, мало чого досягають у житті.

З психологічної точки зору – перша вагітність найприємніша. Бо це єдина вагітність, коли жінка може себе любити: коли захоче поспати, коли вона може сама собі бути королевою. А коли вже є дитина, вже не можеш собі цього дозволити.

Мій чоловік мене постійно змушує працювати. І саме працювати, займатися чимось, а не заробляти гроші. Каже: «Ти можеш займатися чим завгодно, але тільки не сидіти постійно вдома. Ти сама собі будеш не цікава, мені не цікава». Хоча іноді я обурюсь цим розмовам, враховуючи, яке в мене вдома навантаження. Але за великим рахунком, я розумію, що він правий.

Чим більше у мене дітей, тим більше я активізувалась. У мене підсвідомо є комплекс: якщо у мене троє дітей, у мене не буде ні часу, ні можливості ними займатися. Ні. Хоч троє дітей, у мене все одно той буде туди ходити, той – туди. Якщо була б одна дитина, може я б не сильно ПЕРЕЙМАЛАСЬ. А троє.. Ні , це не значить, що вони обділені. Я тепер хочу з усіма трьома хоча б по разу на тиждень ходити в басейн Я зможу! Троє так троє!

З трьома дітьми простіше, ніж із двома. А з двома важче, ніж з одним, до речі. Це легко пояснити: коли з'являється друга, перша дитина дуже переживає, оскільки звикла бути єдиною.

Крім того, треті діти, і це підтверджують усі, з ким я розмовляла – подарунок долі. По-перше, вони дуже легкі: сплять, їдять, спокійні такі... По-друге, у третій дитині, у кожному її погляді, я бачу таку подяку за те, що я її народила – її очі ніби кажуть мені: «Мамо, я така гарна, як мене могло не бути?..»

Нещодавно я стала великим кулінаром, бо обзавелася двома мультиварками. І з того часу готую - і плов, і печеню, і програмую кашку на ранок, всі їдять тепленьку, добреньку... За допомогою цих приладів я усвідомила в собі кулінарні таланти, хоча готувати ніколи не любила і не страждала з цього приводу. Прибирати, прати, гладити, чистити я любила, а ось готувати – ні. Зараз же готування перетворилося на задоволення: кнопочки натиснув, програми вибрав і всі щасливі.

Ось секрет успішної сім'ї, де є гармонія – просто на першому місці у жінки повинен бути чоловік.

Мені третя дитина пішла у повний кайф, особливо після придбання мультиварок. Вважається, що якщо багато дітей, то діти неприглянуті та занедбані, і взагалі в багатодітних сім'ях все погано та брудно. Я сама собі вирішила довести, що це не так: що я все зможу, все приготую, зроблю, і з трьома дітьми у мене все буде навіть краще, ніж раніше.

Цитати про війну між рф та Україною

Мій чоловік був дуже впевнений, що війна буде, тому він пішов до тероборони не на початку війни, а ще влітку. Ми багато сварилися з приводу цього. Ми сварилися через те, що він постійно переконував, що війна буде, а я постійно заперечувала. Він постійно вимагав від мене планів і зобов'язань. Очікування війни було настільки сильним, що Єгор постійно говорив, що треба вивозити дітей. Ця сімейна дискусія досягла апогею 23 лютого вдень, коли він казав: "Сідай, вивеземо дітей". А я кажу, що мені завтра на роботу.

Я пам'ятаю, що почалося звернення Путіна, я почала це слухати у прямому ефірі. Коли я зрозуміла, що він зараз оголошує війну, я почала ще швидше збиратися, бо я зрозуміла, що він зараз оголошує війну, я зателефонувала водію, щоб він мене забрав на роботу ще раніше. І щойно я його дослухала, закінчила вдягатися, я одразу почула ці вибухи над Києвом.

Відчуття, що війна наближається, почалося з понеділка, 21 лютого, коли російська держдума почала ухвалювати всі ці рішення. Чоловік від мене як від дружини і жінки вимагав план, як я буду діяти, коли почнеться війна. Я мала подбати про дітей у цьому випадку. Але так сталося, що тоді був мій робочий тиждень на ТСН та ранкові ефіри, тому саме Єгор (Єгор Соболєв, чоловік) відвіз дітей на захід України напередодні 24 лютого. А я вранці того дня пішла на роботу. Ми з Єгором Гордєєвим першими повідомили нашим глядачам про початок повномасштабної війни.

У них був план на випадок початку війни – у найкоротший час з'явитися у певній точці збору. Зараз я вже якось звикла до того, що чоловік на війні. Я розумію, зараз це доля багатьох українських жінок. Більше того, розумію, якби Єгор був не на війні мені б було якось ніяково. Якщо б він не пішов на війну, дуже б переживав, як він це переживав, коли не був на фронті у 2014-2015 роках. Я знала, що для нього це важливо – бути зараз на передовій. Зараз, на відміну від його депутатства тоді, його нічого не стримує, щоб бути там. Тобто, не піти він не міг. Тим більше у нашому колі друзів це було правильне рішення.

Британці кажуть у таких випадках No news is good news. Чомусь думала, що раптом щось погане станеться, я про це швидше дізнаюсь, ніж просто тому, що він не може вийти на зв'язок. Він мене попередив, що з ним зв'язку не буде, що їм заборонено вмикати мобільні, тому що це наводить ворога на них. З одного боку, я до цього була готова, а з іншого, розуміти, що він вже 5 діб не на зв'язку та невідомо, що з ним, це дуже важко. Пам'ятаю, ті 5 днів для мене були безкінечні.

Перше, що хочу сказати – жінки мусять дуже пишатися своїми чоловіками. По-друге, це, вочевидь, був їхній вибір. Тому що вони не могли вчинити інакше. Звісно, є небезпека померти на війні. Але я думаю, що для багатьох чоловіків, якби маючи для цього мотивацію, відповідний вік і навички, не пішли, вони як особистості вже би померли. Тому треба ними пишатися, їх підтримувати і за них молитися.

Поки що мрію про парад. Мені хочеться бути з чоловіком на параді, з усіма поштовхатися, пообійматися, порадіти, щоб відчути всю ту гордість за українців. Хочеться просто разом дожити до перемоги. Зараз дуже багато людей усвідомили, що, в принципі, нема нічого такого, щоб чекати і зробити це після перемоги. Тому що ми здебільшого жили дуже щасливим життям і не завжди це усвідомлювали. Просто повернути назад собі колишнє життя – це і є найбільше щастя!

Я думаю, як би жорстоко це не звучало, нам (українцям) є в чому заздрити. Більшість людей в західному світі ніколи не переживала такі емоції, ніколи так не боролася, ніколи не відчувала таку любов до Батьківщини, ніколи так не любила своїх рідних, свої міста, своїх захисників і ніколи не відчувала такого братерства.

Мій чоловік народився та виріс в росії, його батьки живуть в росії. Вони були багато разів в Україні, бачили нас, наших людей, але у них досі промиті мізки російськими новинами, вони думають, що ми на це все заслуговуємо. Ми фактично розірвали будь-яке спілкування з ними після анексії росією Криму у 2014 році. Я з ними взагалі не спілкуюся, чоловік іноді говорить про дітей, їхніх онуків. Наразі він попросив маму не писати йому.

Я була людиною, яка оголосила, що почалася війна, я повинна бути людиною, яка повідомить, що вона закінчилася. Я сподіваюся, цей момент настане цього року.

Джерела

• https://web.archive.org/web/20140304140728/http://www.pro-robotu.com.ua/articles.php
• https://web.archive.org/web/20120428010324/http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-04-19/71338
• https://web.archive.org/web/20140302163937/http://www.telekritika.ua/lyudi/2007-09-28/34124
• https://web.archive.org/web/20130127185256/http://svitmam.ua/library/family/posts/16663
• https://detector.media/prikhozhaya/article/148684/2011-01-31-marychka-padalko-o-detyakh-y-postrodovoy-depressyy-egora-soboleva/
• https://tsn.ua/glamur/padalko-rozpovila-yak-do-pochatku-viyni-svarilasya-z-cholovikom-ta-chomu-virishila-kupiti-kvartiru-na-zahodi-ukrayini-2046235.html
• https://tsn.ua/exclusive/eksklyuziv-tsn-marichka-padalko-rozpovila-yak-vidpustila-kohanogo-na-viynu-ta-zvernulasya-do-druzhin-zahisnikiv-2088139.html
• https://1plus1.ua/novyny/maricka-padalko-dala-intervu-cnn-a-bula-ludinou-aka-ogolosila-so-pocalasa-vijna-a-povinna-buti-ludinou-aka-povidomit-so-vona-zakincilasa