Комп'ютер

Комп'ю́тер (від англ. computer — обчислювач), обчи́слювальна маши́на — програмно-керований пристрій для обробки інформації шляхом маніпулювання даними, поданими у числовому вигляді.

Комп'ютер

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

• Електронні мізки будуть помилятися значно точніше. (Габріель Лауб)

• Комп'ютер має перевагу над мозком — його використовують. (Габріель Лауб)

• Комп'ютер одного разу переміг мене в шахи, але в кікбоксингу він виявився просто слабак. (комік Емо Філіпс)

• Найновіший комп'ютер — це комп'ютер, що або вчора застарів, або з'явиться завтра. (біолог Сідні Бреннер)

• Одна машина може виконувати роботу п'яти звичайних людей, але жодна машина не зможе виконати роботу однієї непересічної людини. (письменник Елберт Габбард)

• «Техно» — найкращий доказ того, що машини можуть не тільки писати музику, а й танцювати під неї. (Жанна Голоногова)

• Чому Вас не лякає машина, що в тисячу разів сильніша від Вас, але жахає думка про машину, що в кілька разів переважає Вас інтелектом? (Станіслав Лем)

	Найнеймовірніша річ про комп’ютери – це те, що саме вони дозволяють нам міркувати про можливі розуми. Адже саме завдяки їм, можливо, уперше в історії нашої планети почали існувати цілком нові види розуму, які з’явилися не в результаті стандартного процесу біологічної еволюції, а внаслідок прямого, навмисного задуму і програмування — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)
	— Девід Чалмерс

Обчислювальна машина

	Особливу роль в удосконаленні засобів праці відіграє розробка теоретичних основ і створення універсальних обчислювальних, керуючих та інформаційних машин — цього чудового породження математики, фізики, техніки останніх десятиріч.
	— Ю. О. Митропольський

	У теорії чисел і алгебрі розкривається загадкова реальність світу чисел, міцно пов'язаного з людським розумом. Більш віддаленою від фізичної реальності постає перед нами реальність логічних процесів, що невід'ємно входять до математичного мислення. А проте основні ідеї праць із математичної логіки, мало відомих широкому загалові, виявились дуже корисні для розуміння і навіть для конструювання автоматичних обчислювальних пристроїв.
	— Р. Курант

	Щоб поставити машині задачу, треба дуже багато знати. Цінність обчислювальної машини залежить тільки від того, в який розумний спосіб людина її використовуватиме.
	— Н. Вінер

	У природі обчислювальної машини немає нічого несумісного з наявністю в ній умовних рефлексів.
	— Н. Вінер

	Віддайте ж людині — людське, а обчислювальній машині — машинне.
	— Н. Вінер

	Прикладом прориву до подальшого етапу науки й техніки, якоюсь мірою співставного за перспективами з атомним проривом, може бути створення електронних швидкодіючих обчислювальних машин.
	— О. М. Несмєянов

	Вивчення основ логічних процесів і теорії операцій, методи дискретної математики, створення електронно-обчислювальних приладів підготували основи для нової, найбільшої науково-технічної революції в усьому житті людства, нового ступеня розуміння багатьох процесів у природі й житті і нового ступеня в автоматизації процесів, які донедавна вважалися галуззю виключно інтелектуальної діяльності людини, а також у реалізації математичних процесів, які ми вважали здійсненними тільки в абстрактному мисленні.
	— М. В. Келдиш

	Створена в тридцяті роки теорія алгоритмів і зроблені в той час капітальні відкриття у математичній логіці, безперечно, були визначальними подіями в історії науки XX сторіччя. У наступні роки ці відкриття стали теоретичним фундаментом розвитку техніки обчислювальних та керуючих машин і разом з нею відкрили шляхи для дальшого проникнення математичних методів у біологію, економіку, лінгвістику, психологію та інші галузі науки.
	— А. І. Мальцев

	Можна довести, що… електронна цифрова обчислювальна машина ENIAC, чудова служниця прикладної математики… являє собою твір, що вимагав більшої уяви, ніж «Давид» Мікеланджело, «Гамлет» Шекспіра і «Страсті по Матфію» Баха.
	— М. Бунге

	Поява чудових обчислювальних машин необоротно змінила науку і суспільство.
	— Р. Беллман

	К. Ф. Гаусс черпав сили для відшукування загальних істин у галузі теорії чисел, експериментуючи з окремими випадками й ретельно аналізуючи приклади. Коли його спитали, як йому пощастило передбачити деякі чудові закономірності в поведінці чисел, він відповів: «Durch planmassiges tattonieren» — «Шляхом планомірних зусиль». С. Раманужан, феноменальний індійський дослідник теорії чисел, також охоче експериментував з прикладами. Легко уявити собі, що в руках цих двох математиків обчислювальна машина сприяла б багатьом відкриттям у теорії чисел.
	— С. М. Улам

	Тривалий час вважали, що теорія множин і математична логіка — це абстрактні науки, які не мають ніякого практичного застосування. Але коли створили електронні обчислювальні машини, то виявилося, що програмування на цих машинах ґрунтується на математичній логіці, і чимало досліджень начебто відірваних від життя набули найважливішого практичного значення.
	— Н. Я. Віленкін

	Винайдення обчислювальних машин стосується всієї сфери інтелектуальної діяльності людини, а не тільки техніки. Вже тепер неможливо керувати економікою, військами, державою, не вдаючись до обчислень на ЕОМ. Завтра не можна буде вивчати біологію без математики, лікувати людину без математики і т. д.
	— М. М. Мойсєєв

	Чи замінить обчислювальна машина людину? В галузі обробки інформації, звичайно, замінить. Але чи стане вона при цьому паном? Відповідь на це запитання повинна бути така: не служник і не пан, а домашній репетитор, секретар, партнер і помічник у проведенні наукових досліджень.
	— Д. Міші

	Електронно-обчислювальні машини далеко вийшли за межі допоміжної ролі техніки обчислення. Вони відкривають нові перспективи перед автоматизацією, яка їх породила, і перед математикою, яка їх утвердила.
	— Н. Теодореску

	Великого значення набуває нині… економічна кібернетика — наука про те, як найдоцільніше управляти економікою великого підприємства, галузі, всього народного господарства. При розв'язанні цих та багатьох інших питань управління економікою, оптимального її планування виникають складні задачі з великою кількістю вихідних даних. Вирішити їх неможливо без використання потужних сучасних електронно-обчислювальних машин.
	— І. І. Ляшко

Див. також

• Інформатика
• Комп'ютерна програма
• Програмування
• Штучний інтелект

Джерела

• Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — Москва: ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
• Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.