Пахаревський Леонід Андрійович
Пахаревський Леонід Андрійович (Арієвич) (нар. 16 (4) вересня 1883, с. Щербашинці Богуславський район Київська область — пом. 1938?) — український письменник, актор, режисер, драматург, журналіст.
| Пахаревський Леонід Арієвич | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Цитати
ред.З автобіографії (1927 р.)
ред.Перше опов[ідання] укр[аїнською] мовою надруковане було в кінці 1905 чи в поч[атку] 1906 р., по закінченню семінарії, коли я був студентом Дерптського університету, — «Довгий ряд днів» у «Київській Старині». Познайомився тоді з В. П. Науменком, С. О. Єфремовим та Б. Д. Грінченком, яких і вважаю за своїх ідейних учителів в укр[аїнській] роботі. Друге опов[ідання] «Тихеньке життя» вміщено було 1906 р. там же[1]. |
Ще в університеті вступив до відкритої тоді укр[аїнської] драмат[ичної] школи М. В. Лисенка, яку й закінчив по класу М. Старицької в першому українському] випускові. В цей час грав в українській] драм(атичній) трупі М. Старицької в Київськ[ому] Лук'янівському Нар[одному] Домі (на ролях каліків і режісера). Брав участь у виставах та концертах «Просвіти». Псевдонім сценічний — Л. Свірговський (див. кн[игу] Комарова «Українська Драматургія»), Мріяв про заснув[ання] нового укр[аїнського] театру з європ[ейським] репертуаром, але справа обмежилася тільки скількома виставами «Просвіти» в Києві: («Огні Іванової ночи», «Нора», «Ювилей») та в Чернігові: («Нора»)[1]. |
З 1917 року, з моменту революції був закликаний до ред[акції] газ[ети] «Кіевская Мысль» на відділ укр[аїнського] життя. Реферував для цієї газети історичні тепер конгреси та з'їзди і збори Центр[альної] Ради. Писав в цей час етапі в «К[иевскую] М[ысль]» за підписом Мечтатель та Л. П-ський, в театр[альну] газ[ету] «Зритель», в газ[ету] «Нова Рада». В радянській пресі містив статті в газ[еті] «Вечерний Киев» (1927), в «Глобусі» (оповід[ання]), педагог[ічні] статті в «Пролетарській] Правді» («Трибуна освітника»). Працюю, як перекладач із худ[ожньої] літератури в вид[авницт]ві «ДВУ» та «Сяйво»[2]. |
Примітки
ред.- ↑ а б Автобіографії, 2015, с. 303
- ↑ Автобіографії, 2015, с. 304
Джерела
ред.- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3
