Писемність

засіб передачі людської мови за допомогою знаків (алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література

Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам'яток певного часу, певного народу; письменство.

Писемності світу сьогодні.
   Латиниця (абеткова)
   Кирилиця (абеткова)
   Хангиль (ознаково-абеткова)
   Інші абетки
   Арабська абетка (Консонантна писемність)
   Інші консонантні писемності
   Деванагарі (Абуґіда)
   Інші абуґіди
   Складові
   Китайська писемність (логографічні)
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Цитати

ред.
  •  

Мова, такий дивовижно тонкий, всеохоплюючий і невловимий, — найяскравіший прояв цивілізації людства, її кристалізація. Вона проникає всюди, пронизує почуття людини і її свідомість, дає їй можливість пізнати світ. Такою ж чудовою є писемність, за рахунок якої літературні твори доходять до нащадків, і яка дає окремим особистостям можливість спілкуватися з людьми іншої культури й іншого часу. Саме писемність таким чином з’єднує очевидну сьогоденність писання і читання і вічні духовні цінності, якими володіє література[1].

  Гао Сінцзянь

Примітки

ред.