Писемність
засіб передачі людської мови за допомогою знаків (алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література
Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам'яток певного часу, певного народу; письменство.
Цитати
ред.Мова, такий дивовижно тонкий, всеохоплюючий і невловимий, — найяскравіший прояв цивілізації людства, її кристалізація. Вона проникає всюди, пронизує почуття людини і її свідомість, дає їй можливість пізнати світ. Такою ж чудовою є писемність, за рахунок якої літературні твори доходять до нащадків, і яка дає окремим особистостям можливість спілкуватися з людьми іншої культури й іншого часу. Саме писемність таким чином з’єднує очевидну сьогоденність писання і читання і вічні духовні цінності, якими володіє література[1]. |
|||||
— Гао Сінцзянь |
Примітки
ред.- ↑ Гао Сінцзянь. НОБЕЛІВСЬКА ЛЕКЦІЯ 2000 РОКУ. Для чого існує література. З китайської переклав Володимир Урусов.