Пол Вокер

американський актор

Пол Вільям Вокер IV (англ. Paul William Walker IV; 12 вересня 1973, Ґлендейл, Каліфорнія, США — 30 листопада 2013) — американський актор і модель. Став відомим на початку 2000-х років, після того як виконав головні ролі в декількох популярних фільмах, зокрема після виконання ролі Браяна О'Коннера у фільмі «Форсаж» та кількох його продовженнях.

Пол Вокер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Серфінг притягує мене. Він завжди для мене був схожий на Дзен. Океан настільки вражає своєю величчю, що весь інший світ для мене зникає[1].

  •  

Я ріс в сім'ї мормонів, і мої батьки, природно, забороняли мені дивитися фільми зі сценами насильства, вбивств, навіть якщо це були казки фантазійного жанру. Мені доводилося нишком діставати ці касети і дивитися їх в таємниці від батьків. Мені дуже подобався фільм «Жінка-яструб», я просто обожнював криваві історії з середньовічної Франції[1].

  •  

Я дуже люблю машини... У мене навіть був порше, але довелося відмовитися від нього. Це було занадто шикарно для мене[1].

  •  

Мене часто запитують, чи не набридло мені зніматися в бойовиках. Так ні в якому разі! Я отримую неймовірне задоволення від роботи саме в цьому жанрі. Для мене все це — можливість вимазатися в машинному маслі, в бруді, спітніти, словом, бути мужиком — і є життя[1].

  •  

Я багато часу проводжу на своєму човні: рибалка, підводне плавання. Я дуже люблю свободу і самотність. Це для мене ігровий майданчик[1].

  •  

Що дійсно має значення, так це те, щоб люди, яких ви любите, були здорові[1].

  •  

Життя надто коротке. І найбільше прокляття — це закохатися в когось[1].

  •  

У твіттері ви часто запитуєте у мене про улюблену бейсбольну команду. Я не дуже великий шанувальник бейсболу, але, коли ходжу на матчі, вболіваю за «Доджерс»[1].

  •  

Справа не в тачках і перегонах, хоча, коли мені було 25, я тільки через них і погодився зніматися. Якби не було історії про дружбу, сім'ю та взаємовиручку, фільми б стільки не протягнули[1].

  •  

Якщо одного разу швидкість вб'є мене, то не плачте, бо я посміхався[1].

 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 12 вересня 2016 року.

Примітки

ред.