Просвітництво

європейський культурний рух у другій половині XVII—XVIII століття

Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XXVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.

Вікіпедія
Вікіпедія
Габріель Леммонньє. В салоні мадам Жоффрен.

Цитати ред.

  •  

За Кантом Просвітництво полягає в досягненні людством стану власного повноліття, що, в свою чергу, полягає в «мужності користуватися власним розумом»[1]. — З есею «Міфолоґічні обмеження теорії суспільного/раціонального вибору»

  Вано Крюґер
  •  

Sapere aude! — Май мужність користуватися власним розумом! — саме так за Іманнуелем Кантом звучить гасло Просвітництва[1]. — З есею «Міфолоґічні обмеження теорії суспільного/раціонального вибору»

  — Вано Крюґер

Примітки ред.

  1. а б Крюґер, 2018, с. 40

Джерела ред.