Проценко Андрій Олексійович

Андрій Олексійович Проценко (нар. 20 травня 1988) — український легкоатлет що спеціалізується у стрибках у висоту. Срібний призер Універсіади, бронзовий призер Чемпіонату світу та срібний — Чемпіонату Європи. Вихованець Херсонського училища фізичної культури.

Андрій Проценко

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Зараз важко думати про цілеспрямовану підготовку до Олімпійських ігор, бо дуже багато факторів, які не дають цього робити. Особливо те, що відбувається в Херсоні. Тому більше думок, звичайно, про Україну. Я можу бути більш-менш впевнений, що ми поїдемо на Олімпіаду, але це питання постійно піднімається, тож теж відсутня стовідсоткова впевненість, що все буде для нас ідеально зроблено.

Хочеться, щоб більшість українців стрибала 2.30 м і вище, щоб могли складати конкуренцію не лише в країні, а й на світовій арені. У дівчат така конкуренція є. Хочеться, щоб була й у хлопців.

Я розумію, що не кожен сезон все вдається ідеально. Тим більше час іде, вік не зменшується і набрати форму все складніше. Але я розумію, що можу ще щось показати, і можу представляти країну. Звичайно, є бажання, бо це моя улюблена справа, якою я займаюся вже більше ніж пів життя.

Про Андрія Проценка

	Андрій взагалі дуже скромний. Коли він ще жив в окупації, ми йому писали, запитували як у нього справи, чи зможе він виїхати, підтримували. Коли він приїхав, ми були дуже раді, що йому вдалося, бо це небезпечно, а ще ж зі сім'єю, це велика відповідальність. Пощастило, що все добре склалося. Я вважала, що для нього це досягнення бути на ЧС, що він встиг підготуватися, бо в нього взагалі було мало часу. І коли він здобув медаль – це було щось неймовірне. Буває, що хтось комусь заздрить, але мені здається, що Андрію ніхто не заздрив, бо це людина, яка викликає повагу. Лише найщиріші побажання, хочу, щоб цей успіх йому допоміг в житті.
	— Анна Рижикова

	Через війну всі питали яка ситуація у нас, як ми тренувалися, журналісти хотіли дізнатися особисту історію кожного – хто як виїжджав, де у кого сім'я. Історія Андрія Проценка взагалі неймовірна, він жив, тренувався в окупації, потім зумів виїхати. Ми всі наскільки щиро раділи за його успіх на чемпіонаті світу, він просто зробив щось неймовірне. Йому це було життєво необхідно, бо він зараз зі своєю родиною, маленькими двома дітками не може повернутися додому. Ці нагороди у цьому сезоні допоможуть йому.
	— Анна Рижикова