Пітер Пауль Рубенс
Пі́тер Па́уль Ру́бенс (нід. Peter Paul Rubens, Зіген — 30 травня 1640, Антверпен) — фламандський живописець, один з найвизначніших представників епохи бароко.
| Пітер Пауль Рубенс | |
| |
| Автопортрет, 1623 р. | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати ред.
Я втратив дійсно хорошу дружину, яку з повним правом можна, навіть треба було любити, бо вона не володіла тими негативними якостями, зазвичай властивими жіночій статі. Вона була несварливою і без звичайних жіночих примх, завжди ґречна і життєрадісна. Через ці якості всіма улюблена і оплакувана усіма після смерті[1]. — Про померлу першу дружину Ізабеллу Брант. |
Великий розмір картини додає нам набагато більше сміливості для того, щоб добре і правдоподібно висловити наш задум[2]. |
Я вирішив знову одружитися, бо не почувався дозрілим для стримування і безшлюбності. Я взяв молоду дружину, дочку чесних городян, хоча мене з усіх боків намагалися переконати зробити вибір при дворі... Я хотів мати дружину, яка б не червоніла, бачачи, що беруся за пензля[3]... — Про другу дружину Елен Фурман. |
Про Рубенса ред.
| — Ежен Делакруа |
| — Ежен Делакруа |
Рубенс по справедливости называется фламандским Рафаэлем… Какие богатые мысли! Какое согласие в целом! Какие живые краски, лица, платья[4]! | |||||
| — Карамзін Микола Михайлович |
Пафос бурхливої космічної динаміки, боротьби протиборчих сил панує у величезних декоративних полотнах: «Страшний суд», «Малий Страшний суд», «Падіння грішників», «Битва амазонок» (1610-ті роки). Стихія первозданного хаосу підпорядкована бездоганно організованій композиції, побудованої по діагоналі, еліпсу, спіралі, на контрастах темних і світлих силуетів, колірних сполучень і плям, потоків світла і затінених мальовничих мас, складній грі ритмічних співзвучань. Люта сутичка людей з дикими тваринами втілена в сценах полювання — новому, створеному Рубенсом, жанрі фламандського живопису, який відрізнявся то більш умовним характером («Полювання на крокодила і гіпопотама», «Полювання на кабана», 1615, «Полювання на левів», 1615-1618), то наближенням до реальності, поєднанням анімалістичного жанру і пейзажу («Полювання на кабана», близько 1618-1620). Тема боротьби людини з силами природи присутня вже в ранніх, власне пейзажних роботах художника («Візники каменів», близько 1620). |
|||||
Пафос бурной космической динамики, борьбы противостоящих сил господствует в огромных декоративных полотнах: «Страшный суд», «Малый Страшный суд», «Падение грешников», «Битва амазонок» (1610-е годы). Стихия первозданного хаоса подчинена безупречно организованной композиции, построенной по диагонали, эллипсу, спирали, на контрастах темных и светлых силуэтов, цветовых сочетаний и пятен, потоков света и затененных живописных масс, сложной игре ритмических созвучий. Яростная схватка людей с дикими животными воплощена в сценах охоты — новом, созданном Рубенсом, жанре фламандской живописи, который отличался то более условным характером («Охота на крокодила и гиппопотама», «Охота на кабана», 1615, «Охота на львов», 1615–1618), то приближением к реальности, сочетанием анималистического жанра и пейзажа («Охота на кабана», около 1618–1620). Тема борьбы человека с силами природы присутствует уже в ранних, собственно пейзажных работах художника («Возчики камней», около 1620)[4]. | |||||
| — Каптєрева Тетяна Павлівна |
Він завжди сам складав композицію майбутньої картини на ескізі у дві-три п'яді висотою, з цього ескізу його учні... писали картину на великому полотні, яке він потім проходив пензлем або сам виконував найбільш важливі місця[4]. |
|||||
| — Йоахім Зандрарт |
Примітки ред.
