Рапп Євгенія Юдифівна

російська громадська діячка, мемуаристка

Євгенія Юдифівна Рапп (уроджена Трушева; 1875, Харків — 5 листопада 1960, Кламар) — російська громадська діячка, мемуаристка, молодша сестра Лідії Бердяєвої. Зберегла архів філософа Миколи Бердяєва.

Євгенія Рапп
Стаття у Вікіпедії

Цитати ред.

  •  

Старість — зовсім не те, що [часто] про неї думають. Старість — не відпочинок, не спокій, а останнє випробування наших духовних сил перед кінцем. Ось чому до старості потрібно готуватися, збираючи в собі внутрішні сили для цього випробування. Фізичні сили слабшають, але душевна і духовна енергія залишається, і якщо енергія ця не спрямована на вищє, то виходить той, на жаль !, частий тип нестерпних дідів та бабусь, кот<рі> псують життя і собі, і іншим[1].

 

Старость — совсем не то, что [часто] о ней думают. Старость — не отдых, не покой, а последнее испытание наших духовных сил перед концом. Вот почему к старости нужно готовиться, собирая в себе внутренние силы для этого испытания. Физические силы слабеют, но душевная и духовная энергия остается, и если энергия эта не направлена на высшее, то получается тот, увы!, нередкий тип несносных стариков и старух, кот<орые> портят жизнь и себе, и другим.

  •  

Є дві старості: темна і світла. У темній концентруються, як у фокусі, всі негативні властивості людини. І це відбивається і на обличчях. Все гріховне як різцем викарбовується на старечому обличчі. Ось чому більшість старих облич так потворно. Навпаки, світла старість носить на собі якийсь відблиск перетворення, і в такий старості навіть некрасиві особи робляться красивішими[2].

 

Есть две старости: темная и светлая. В темной концентрируются, как в фокусе, все отрицательные свойства человека. И это запечатлевается и на лицах. Все греховное как резцом высекается на старческом лице. Вот почему большинство старых лиц так уродливо. Наоборот, светлая старость носит на себе какой-то отблеск преображения, и в такой старости даже некрасивые лица делаются более красивыми.

Примітки ред.