Рік розпусти Клауса Отто Баха

«Рік розпу́сти Кла́уса О́тто Ба́ха» — роман української письменниці Ярослави Литвин, уперше опублікований 2021 року у видавництві «Фабула». Дипломант конкурсу «Коронація слова» (2019) у номінації «Роман».

Рік розпусти Клауса Отто Баха

Стаття у Вікіпедії

Цитати з роману

Автор

…помилки — річ досить умовна. Що одному добре, то іншому теж добре, але соромно.

…істина не в тому, що не помиляється лише той, хто нічого не робить. А саме той, хто нічого не робить, помиляється найбільше.

Для себе він розсудив ніколи не вважати свої дії чи рішення помилкою. І від того став напрочуд, на власну думку, щасливою людиною. — про Ленца Штрауба

Він ніби зрозумів, що гріб у зовсім іншому напрямку від своєї пристані обітованої, думав, любив жуйку Love is зі смаком полуниці й бананів. Хоча насправді любив зовсім не жуйку, а полуниці й банани.

Клауса Отто Баха вчили бути слухняним. Як він потім сам здогадався, слухняність вигідна всім, крім тебе самого. Проте так виникає менше соціального навантаження — ти просто робиш те, чого від тебе очікують. Менше тертя, менше подряпин. Тому насправді Клаусові Отто подобалося бути слухняним. І ця слухняність ніколи не призводила до надмірної спостережливості за світом. Ті, кого везуть, не стежать за дорожніми знаками.

…німець сказав собі, що, напевне, він почав знайомство з Києвом не з того боку. Це як підійти до коня ззаду, а він махне хвостом, серне чи хвицне. Але ж це жодним чином не скасовує того факту, що кінь — прекрасна благородна тварина, якщо побачити його спереду.

Як одні їдуть до багатших країн, аби заробити, і там почуваються недолюдиною, так інші їдуть до бідніших країв, аби витрачати гроші й почуватися напівбогом. Загалом справедливо. Кожен отримує те, чого прагне.

…життя, буває, вчить нас новому, навіть якщо його не просили. Навіть якщо люто опиралися такому навчанню.

І хіба могло бути ще гірше, питав себе Бах, заходячи до вагона. Могло, відказало життя.

Майкл Бріґґс

Уся справа, мій дорогий Клаусе, у географічному розташуванні — між сходом та заходом, між півднем та північчю. Це й надає українській жінці такого західного свавілля та східної залежності від чоловіка. Це дарує їй гарячий темперамент та холодну мстивість.

Вона як ялина… І витривала, і гарна. А часто навіть дужче прикрашена, аніж потрібно. І тобі, наївному, та що й казати, і мені, через ці прикраси, через ці вогники, гірлянди та блиск в очах здається, що поряд із цією красунею, жінкою-ялиною, завжди свято. Більше свято, аніж поряд з іншими… мгм… деревами та кущами. Наче це вічний Merry Christmas навіть серед спекотного літа. — про українських жінок

Цитати про роман

	Ця книжка інтригує вже з назви. Бо читач замислюється: чому тільки рік, адже хочеться більше? З одного боку, це пристрасна еротична сага про звабливі жіночі ноги в чорних колготках. З іншого, це історія про закомплексовану людину, яку штовхають до дій власні демони в голові. А в сумі — це ще й цікавий, дотепний погляд на Україну збоку, очима прибульця-іноземця, якому все в нас здається дивним і не до кінця нормальним. Словом, це не просто вдалий роман, а й готовий сценарій для трагікомічного й дрібку еротичного серіалу. Сподіваюся лише, що його герой не стане наступним президентом.
	— Андрій Любка

	Якщо герой роману стверджує, що уміє бачити прекрасне у звичайному, сам роман постійно випинає комічне й неприродне (а інколи — повторне) в тому, що в Україні звикли вважати буденним і природним.
	— Ганна Гнєдкова

Джерела

• Ярослава Литвин. Рік розпусти Клауса Отто Баха. — Харків: Фабула, 2021. — 272 с. — ISBN 978-617-09-6549-3