Саллі Руні

Саллі Руні (англ. Sally Rooney, нар. 20 лютого 1991 року) — ірландська письменниця та сценаристка. Після дебютного роману «Розмови з друзями» (2017), написала книжку «Нормальні люди», яку екранізували 2020 року.

Саллі Руні

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Безсумнівно, наше життя стало більш текстовим. Ми проводимо дедалі більше часу, дивлячись в екрани ґаджетів. І більшість із того, що ми розглядаємо на екранах, — це текстовий формат. Звичайно, цей перехід до текстуальності дуже значний для мене як письменниці, бо все моє робоче життя — це про текст. Але я відчуваю, що моя робота як романістки полягає в тому, щоб спостерігати, а не судити. Тому я просто спробувала зобразити та детально розібратися в тому, як відчувати таке життя, без певного судження. Не говорячи добре це чи погано. — про книгу «Розмови з друзями»

Герої, які з’являються у мене в голові, є цілком сформованими, начебто цілісним, навіть попри те, що взаємини між ними ніби ще не сформовані. І тоді моя робота як прозаїка полягає в тому, що я відстежую лінію стосунків між ними... І висвітлюю це на сторінках своїх книжок.

Діалог – це те, що писати найцікавіше. Це як тенісний матч. Робиш перший кидок, а потім пінг, пінг. М’яч повинен рухатися вперед і назад.

Коли ми говоримо про написання книги, то насправді у цьому ділі потрібна лише одна людина. Хоча, звичайно, я здогадувалась, що знімальний процес відрізняється масштабами, але все одно це стало шоком під час відвідування знімального майданчика. — про знімання серіалу «Нормальні люди»

Мене як письменницю дуже тягне до тексту та слів. І тому використання текстової мови завжди приваблює. Я відчуваю, що інтернет дав нам нові способи спілкування і вбудував письмову мову у наше життя по-новому. Тож той факт, що так багато стосунків зараз ведеться здебільшого через написання слів, для письменника є особливо пікантним та інтригуючим. Мені було справді цікаво дізнатися, як це відбувається, коли люди будують стосунки за допомогою тексту. — про книгу «Розмови з друзями»

Мій проєкт насправді не зосереджувався на соціальних проблемах, це була лише спроба зрозуміти людей, які є поруч. Попри те, що всі герої абсолютно вигадані, і їхні вчинки — це плоди моєї уяви, світ, в якому вони живуть, був дуже схожий на світ, в якому жила я, коли писала книгу. Також можна додати, що на сторінках книги я оцінила тогочасний Дублін, з одного дуже обмеженого, суб’єктивного погляду. — про книгу «Розмови з друзями»

Найбільшим випробуванням адаптації книги була спроба зробити інтимне внутрішнє життя персонажів розбірливим за допомогою зовнішніх дій. Певним чином «Нормальні люди» — це роман про відмінності між зовнішнім та внутрішнім «Я» персонажів, тому нам довелося знайти нові способи зобразити ці відмінності на екрані. На всіх етапах адаптації моя співавторка Еліс Бірч допомагала впоратися з цим викликом. — про процес адаптації книги для екрана

Поки я писала роман, була абсолютно наодинці з Маріанною та Коннелом, і вони справді часом наслідували мене. Написання сценарію для шоу було іншим досвідом, і це дозволило мені побачити героїв по-новому, ніби ззовні. Я відчула до них жалість, яку не відчувала, пишучи книгу. — про адаптацію книги для екрана

Я вважаю, що краще зробити дві справи дійсно дуже добре, ніж зробити шістнадцять, чотирнадцять із яких зазнають невдачі. Свій роман я хотіла зробити досконалим. Думаю, це пов’язано із відразою до невдач.

Цитати з книг

Вона відчувала його присутність на молекулярному рівні, ніби навіть його подих міг завдати їй шкоди. — «Нормальні люди»

Вони дали одне одному багато хорошого. А й справді, думає вона, а й справді. Одна людина дійсно може змінити іншу. — «Нормальні люди»

Згідно з Біблією, усі хворі люди були достатньо хорошими, щоб їх зцілили здорові. «Розмови з друзями»

Її погляд виводить його з рівноваги, як і раніше, це наче дивитися в дзеркало на того, хто не має від тебе секретів. — «Нормальні люди»

Пробач, що моє оповідання тебе образило. Гадаю, воно показало, що я можу бути чесною з іншими, навіть коли не до кінця чесна з тобою. — «Розмови з друзями»

Страждання не зробить мене особливою, та й удавання, нібито я не страждаю, також не зробить. Обговорення або навіть писанина про нього не зроблять страждання чимось корисним. Нічого не зробить. — «Розмови з друзями»

У ліжку ми складалися одна довкола одної, як оригамі. Як виявилося, можна почувати таку вдячність, аж не можеш спати ночами. — «Розмови з друзями»

Див. також

• Розмови з друзями