Караванський Святослав Йосипович
Святосла́в Йо́сипович Карава́нський (нар. 24 грудня 1920, Одеса — 17 грудня 2016, Балтимор, США) — український мовознавець, поет, перекладач, журналіст, автор самвидаву. Багатолітній в'язень концтаборів СРСР 1944—1960, 1965—1979. З 1979 р. — в еміграції.
| Караванський Святослав Йосипович | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Цитати Святослава Караванського
ред.Я багато голодував у таборах, бувало й по місяцю. Лишалася шкіра й кості. А тоді наростало нове тіло, нові клітини. Коли прийшла старість, ці молоді клітини не хочуть вмирати і не дають вмирати й старшим клітинам. Тому й живу і, мабуть, ще буду жити[1]. |
Кожен горить на віку, як уміє, |
Неприйняття асиміляційного правопису — це неприйняття усієї політики етноциду, неприйняття русифікації, неприйняття комплексів прищеплюваних українцям упродовж тисячоліть[2]. |
Українська мова мала й має низку мовних рис, які змушували наших молодших «старших» братів вдаватися до забороненого у цивілізованому світі мовного геноциду — лінгвоциду, який ішов у парі зі сталінським періодом історії СССР. Лінгвоцид української мови та інших «республіканських» мов був насправді державною політикою країни перемігшого соціялізму[1]. |
Гібридна війна — це не бліцкриґ. Її розраховано на роки, а то й на десятиліття. Помаленьку доводити жертву до руїни, а тоді захопити її голими руками. Шибздик продумав усе, і не буде поки що міняти тактики. Як він може міняти СВІЙ винахід, коли цей винахід дав йому Крим, посадив бандитів Донбасу за один стіл з панею Меркель і паном Олландом, а в перспективі, як премію, обіцяє Україну. І майже без утрат. Подумаєш, кілька сот чеченців чи бурятів ляже кістьми. Так їх і так треба б нищити, бо не годяться до рабської праці[1]. |
РФ — Росія сьогодні — це фашистська держава, подібна до ІІІ Райху Гітлера. Рейхстаг ІІІ Райху не мав опозиційних партій. У російській Думі — так само. ІІІ Райх мав одного фюрера — керівника держави. Те саме й у РФ. ІІІ Райх мав одну ідеологію, ніби віру, викладену у книзі Гітлера «Майн Кампф». РФ має попа Кирила, який ширить у державі одну ідеологію «Русскій мір». Росія далека від демократії, як небо від Землі. Росія далека від ціннощів Європи й Америки, від ціннощів справедливости, гуманізму й верховенства права. Росія розколює Європу. Європейці, будьте пильні[1]! |
Зараз іде війна. Але вона рано чи пізно скінчиться. Росія не виграє цієї війни. Позаземні сили не допустять цього. Крим буде повернуто Україні. Сибір, Кубань і Далекий Схід дістануть автономію. Калінінградська область відійде до Європи. Це буде історичний період, який сприятиме Україні думати про свою державну мову[1]. |
Після погрому українства 30-х років колоніяльне мовознавство на означення елементу Plumbum запозичило російський термін «свинець» замість традиційного українського — «оливо»; а на означення елементу Stanum — форму «олово» замість традиційного терміну «цина»[3]. — «Пошук українського слова або Боротьба за національне "я"» |
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Фанат Української Мови З Одеси, Якого 31 Рік Тримали За Ґратами
- ↑ Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С.76
- ↑ Святослав Караванський. Пошук українського слова або Боротьба за національне "я"
