Сей Сьонаґон

Сей Сьонаґон або Сей Шьонаґон (яп. 清少納言, せいしょうなごん; 966—1025) — японська придворна дама, письменниця, есеїстка, поетеса. Справжнє ім'я невідоме. Авторка шедевру японської літератури «Записки в узголів'ї».

Сей Сьонаґон

Сей Сьонаґон (гравюра Кікучі Йосая)

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

А що говорити про дружбу між чоловіком і жінкою; навіть між жінками не часто завжди глибокі дружні почуття і злагода, попри всі клятви у вічній дружбі. — З твору «Макура-но сосі»

Маленькі клаптики шовку, які випадково знайшла між сторінками книги. Засохлі мальви. Віяло, яким користувалася минулого року. — «Те, що дороге як пам’ять»

«Як стомливо буде тягтися день!» — говорить він жінці та вислизає з будинку; а вона проводжає його довгим поглядом, але навіть сама мить розлуки залишиться в її серці як казковий спогад.

Якось міністр двору Коретіка приніс імператриці стос паперу. «Що я маю писати на ньому? Текст “Історичних записів” для государя вже переписано», — дивувалась імператриця. «Тоді писати край узголів’я,» — наважилася я попросити їх для своїх інтимних записів. «Добре, бери їх собі,» — милостиво погодилася імператриця. Так я отримала в дарунок незліченну кількість чудового паперу, і здавалося кінця йому не буде, скільки б я не записувала дрібних і малозначущих речей, скільки б легковажно не писала б про все на світі. — «Те, що дороге як пам’ять»

Можливо Кукуріканням своїм Хтось і спромігся ошукати варту, Заставу Зустрічей Не обдурити їм!

Цитати про Сей Сьонаґон

	Дан буквально значить «сходинка», горизонтальний рядок. Сходинка за сходинкою творяться «Записки в узголів’ї» — але нікуди не ведуть, ні вгору, ні вниз, вони неїєрархічно-горизонтальні. Окремі думки авторки, речі з її побуту, фрагменти її твору складаються в цілість, зберігаючи при цьому свою автономію. Пізніше такий спосіб бачити й відображати реальність назвуть меланхолією. Зараз ми звемо це красою, дзуйхіцу і Сей Сьонаґон. — З есею «Сей Сьонаґон»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

	Той, хто, демонструючи власну вишуканість, виставляє напоказ тонкість свого відчуття таємничої чарівності речей, навіть коли ці речі до неприємного позбавлені чарівності, — нездатний помітити їхню реальну зовнішню красу.
	— Мурасакі Сікібу

Джерела

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5
• Сто краєвидів малювали хмари; Пер. з японської: Іван Бондаренко. — Київ: Грані-Т, 2007. — 48 с. — ISBN 978-966-465-058-5