Спіймати Кайдаша
«Спіймати Кайдаша» — український 12-серійний телесеріал 2020 року, створений компанією «ПроКіно» для телеканалу СТБ.
Цитати
ред.— Маруся, хватить, вже рука спітніла. (Кайдаш хоче випити) |
— Тань, дякую за теплу зустріч. (Лаврін після ночі кохання) |
— Бриклива, щоб не скучно було. (Карпо про улюблений тип жінок) |
— Ти що, дурачок? Подивися на - одно лицьо! (Омелько про подібність Карпа на нього) |
— Хитра срака пердить тихо, а смердить на все село. (народна мудрість) |
— Коли воно все вступає в реакцію - дюрасель отдихає, карочє. (Карпо про почуття до Мотрі) |
— Ну шо тобі ще непонятно? |
— Свєта, зроби мені кофе! (Головиха - секретарці; наказ великої цабе підлеглому) |
— Галя, знаєш, що? Пий кохве - стине! (Омелько - головисі; коли роздратований, а нема що сказати) |
— З них не пить треба, а поставить в сервант і дивитися. (Мати Мотрі; опис чогось надзвичайно красивого і дорогого) |
— Я уявлятиму, що Ви поранений боєць, і я веду Вас із поля бою (Мелашка - Лаврінові; романтична візія відданості і підтримки) |
— Господи, серед білого дня... (Загравання Мотрі і Карпа; щось позанормове) |
— А корові дала? |
— Так що тут ще робить? Або лякать, або пить... (Молодик про життя в селі) |
— Коротше, знаєте що? Колотіться тут самі! (Коли все задовбало) |
— Дорога, але красива. (Кайдашиха про бажану обновку) |
— Кажуть, до першої зірки не можна. А як до тієї зірки дожить? (Омелько на Святвечір про випивку) |
— Ти зроду в батьків не плакала. Навіть коли з горища впала. (Мати - Мотрі) |
— З Різдвом, православні! (Лаврін про чергову сварку в родині) |
— Я тобі віддам, як пособіє від Тимошенко дадуть. А пиво безалкогольне є? (Танька - Лаврінові; про борг, який навряд чи віддадуть) |
— Ну так, а що? Як хрещений, то святий? (Свєтка про шури-мури голови; означає, що всі ми люди) |
— Ма, ти сліпа? Чи так тобі зручно? (Лаврін - матері про позашлюбну дочку Карпа; про щось очевидне) |
— Бо вона ото цілу ніч гавка, як ото Ви вдень? (Мотря - свекрусі; принизливо-образливий вислів) |
— Хлопці, а чий то шланг мені всю дорогу ногу щекоче? Заберіть його від гріха подалі. (Пасажирка в автобусі - Лаврінові, який везе шланг; еротично-залицяльне) |
— Та хіба я хитра? Я - танк. (Самоідентифікація Мотрі) |
— Середиха! Крутіть дулі! (Про вроки) |
— Що треба сказать? |
— Женихи під пам'ятником Леніна оно. (Про потенційних женихів, які здебільшого бухають на селі) |
— Людина грішна. Від гріха народилася. |
— От повезло - сам син головихи хресним буде! (Про велику удачу) |
— А у вас утрєння розмінка для язика. Кожен день одне й те саме. (Про сварливих) |
— Бо голодна худоба - то найбільший позор у селі. (Мотря про суспільний осуд) |
— Дивитися телевізор - то гріх. |
— Ну пробач, казліна. |
— За що п'ємо? |
— Я думала, заміж треба для секса, а не для опалення (Життєва мудрість вустами дитини) |
— А не пішла я за тебе через те, що, коли ти мене цілував, я думала, які сережки одягнути. (Мотря з Артемом) |
— А чого ж одружилися з мамою, якщо знали, що гуляла? |
— Мене якось ніхто не вчив про себе думать. (Кайдашиха про своє життя) |
— Яку людину? Вона ж жінка! Хіба вона щось соображає? (Кайдаш про втіклу Мелашку) |
— Якби ти би мене любив як цю машину, я би тобі без бензина їздила. (Мотря - Карпові; про потребу хорошого ставлення) |
— Може, сама здогадаєшся, що з тобою. |