Старицький Михайло Петрович
український письменник, театральний і культурний діяч
Миха́йло Петро́вич Стари́цький (1840—1904) — український поет, драматург, прозаїк; театральний і культурний діяч. Автор історичної повісті «Останні орли».
| Старицький Михайло Петрович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Живеш в Україні, то знай її мову!
(слова Михайла до Бєлохвостова у п'єсі "Не судилось")
- Для неука дуже легкий спосіб зрікатись: не бачив Америки — значить, нема, не чув про Канта — значить, вигадали!
(слова Михайла до Бєлохвостова у п'єсі "Не судилось")
- Ми всіх пригорнули б до серця охоче,
- Якби нам хоч трохи свободи!
- Спізнаймося самі, вважаймо на брата, —
- Тоді нас ніхто не здолає.
- Співай, ридай і будь готовий
- Замість лаврового терновий
- Вінець узяти на чоло.
- Але що смерть?.. Хвилинна страта,
- А далі — слава голосна…
- Кати на знущання скували
- Залізом тяжким наше тіло…
- Душі ж їм і дум не скувати…
- Життя несе непереможну стать,
- Воно і нам колись осушить сльози.
- Вставайте, браття,
- Та, повні спільного завзяття,
- Поставим правді вівтарі!
- Поки живий, — мерщій несіть
- Сліпому світиво просвіти,
- І в серце, смертію повите,
- Живу надію закропіть!
("До молоді")
- На прю ж! До смерті, до загину —
- Немає викруту, нема!
- Угору стяг! Хай кат шаліє,
- Хай стисне нас, але на мить,
- Бо іскру ту святу, що тліє,
- Несила ворогу згасить.
- ...а ви любіть
- Свою окрадену родину, —
- Й за неї сили до загину
- І навіть душу положіть!
("До молоді")
Джерела
ред.- Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
- УкрЛіб. Бібліотека Української Літератури
