Михайло Старицький близько 1900 року.

«Останні орли» — історична повість Михайла Старицького.

ЦитатиРедагувати

  •  

Ой рабі премудрий, хмари вже не підіймаються, а насунулись і закрили око Єгови…[1]«Останні орли», розділ V.

  — Рабин
  •  

Цадик: Не оскверняйте язик ваш, нещасні, не накликайте такими гріховними думками і вчинками нового гніву Єгови на свої голови! Чи вам, темним, не відомо, що талмуд забороняє євреєві не те що торкатися до священних гойських речей, а навіть ховатись у затінку їхнього храму в спеку!
Кощавий єврей: О, висока твоя мудрість! Не нам виміряти глибину її![2]«Останні орли», розділ V.

  •  

Гершко: Хоч їм допоможи, добра ізраїльтянко. А Єгова заплатить тобі за добре діло сторицею.
Єврейка-жебрачка: І заплатить Єгова через вас, шановний мій пурице. Я жінка бідна, убога, живу тільки милостинею й щедротами обранців божих…[3]«Останні орли», розділ XI.

  •  

Не плач, панно, не плач, адамант мій! Велике в тебе горе, та око Єгови його бачить, а раз всемогутній береже тебе од гріха, то не на муку ж, а на радість… на його терезах наше життя, і ми не сміємо переступити його волі… Вже яке гірке моє життя, простягнутою рукою дитинку годую, а на бога батьків наших не повстану.[4]У діалозі з Сарою. «Останні орли», розділ XI.

  — Єврейка-жебрачка
  •  

Нащо ж було ламати волю дитини й озлоблювати її серце? Шлюб є союз любові й дружби, а не породження насильства. О, як далеко ваші серця од велінь великого Єгови! Дух злоби й користолюбства почорнив ваші душі, і вони вже неспроможні відгукнутися навіть на муки рідної дитини![5]«Останні орли», розділ XXIV.

  — Цадик
  •  

А ти знаєш заповідь божу — «не убий»? Як же ти насмілюєшся повстати проти веління Єгови? Та чи не ти ж винен, що не зумів привернути серця своєї дитини до себе й до рідного закону? І в який іще час ти замислив це насильство? У день нашої смерті… за годину до суду грізного!.. Скорися і зм'якши серце своєї дочки… дай волю їй… І подумай про свою душу]…[6]«Останні орли», розділ XXIV.

  — Цадик
  •  

Облиште сльози й стогін,— ними наші предки не врятували Єрусалим! Просіть у Єгови бадьорості духу та відваги…[7]«Останні орли», розділ XXIV.

  — Цадик
  •  

Хрести, хрести всі надіньте! Беріть у руки ікони, Єгова заради дійте простить нам![8]«Останні орли», розділ XXVII.

  — Євреї

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Старицький М. Останні орли: Іст. повість із часів гайдамаччини / Пер. з рос. М. Шумила і Є. Михайлюка; Худож. С. П. Караффа-Корбут. — Львів: Каменяр, 1990. — 440 с. — ISBN 5-7745-0208-2