Судження
форма мислення, в якій стверджується зв'язок між предметом і його ознакою або відношення між ознаками порівнюваних предметів, і яка має вла
Су́дження — це форма мислення, в якій стверджується зв'язок між предметом і його ознакою (прикметою) або відношення між ознаками порівнюваних предметів, і яка має властивість виражати або істину, або неправду.
Цитати
ред.— Франческо Петрарка |
Судження нічого не важать, вони можуть бути гарні й погані, розумні й безглузді, кожному вільно до них приставати чи їх відкидати. Але вчення, яке ти почув від мене, — не судження мої, і мета його — не пояснити допитливим світ. Мета в нього інша: звільнити людей від страждань[2]. — «Сіддхартха» (1922) |
|||||
— Герман Гессе |
— Георгій (Кониський) |
Примітки
ред.- ↑ Франческо Петрарка на aphorism.org.ua
- ↑ Гессе, Герман. Сіддхартха: Повість; Степовий вовк: Роман / Пер. з нім. Олекси Логвиненка та Євгена Поповича. — К.: Молодь, 1992. — 256 с. // С. 7
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001