Сулейман I Пишний
Сулейма́н І Пи́шний або Кануні (Законодавець) (осман. سليمانا اول, тур. Süleyman Kanuni; 6 листопада 1494, Трабзон — 5/6 вересня 1566, Сігетвар) — османський султан з 1520 до 1566. Був сином Селіма І Грізного та Хафси Султан. Сулейман став найвизначнішим правителем Сходу XVI ст., бувши на вершині військової, політичної і економічної могутності Османської імперії.
| Сулейман I Пишний | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.Що ж... дипломатія — це не погано. Спочатку люб'язно поговоримо, а потім зрівняємо з землею[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Я керую світом на трьох континентах, але виявляється, я не можу керувати коханою, яка піднімає повстання на знак своєї любові[1]! — «Величне століття. Роксолана» |
Довіра, як і серце, являє собою палац, зроблений зі скла. Одного разу ти бачиш, як він розбивається, і тоді кожен з мільйона осколків впивається в душу людини[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Чоловік може плакати тільки в двох випадках: або через справжнє кохання, або смерть[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Такою вона була жінкою, що її очі проникали в моє серце, губи, в мій розум. Навіть один-єдиний погляд я б не проміняв ні на що на цьому світі. Кожен раз, коли вона вимовляла «Сулейман», я опинявся в Раю[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Найбільше багатство — це розум. Найбільші злидні — дурість. З усіх страхів найбільш лякаючий — самозакоханість. Найкраще для твого роду — це хороший характер. Стережися водити дружбу з дурнями, бо вони, захотівши принести тобі користь, завдадуть шкоди. Стережися водити дружбу і зі скнарами, бо в найпотрібніший момент вони не зрушать з місця і не поспішать тобі на допомогу. Стережися водити дружбу з творящим зло, бо він зрадить тебе за дрібницю і кине. І ще не води дружбу з брехуном, бо він подібний до міражу: далеке він покаже тобі, як близьке, а близьке віддалить від тебе[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Чим старше ми стаємо, тим менше в нас невинності[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
У цьому світі якщо ти не можеш перетерпіти те, що з тобою сталося, біди не залишать тебе, ти не зможеш навіть зробити кроку вперед[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Не можна недооцінювати свого ворога. Будь він хоч мурахою, сприймайте його так — ніби він лев. Ніколи не треба забувати про це. Ось тоді перемога буде нашою[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Влада — це сорочка з вогню. Якщо вмієш носити її вірою і правдою, вона буде оберігати тебе і знищить твоїх ворогів. Однак, варто піддатися гордині і своє місце забути, тоді вона самого тебе спалить. Тут же[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Якщо і є щось складніше, ніж прийняти рішення, так це відмовитися від вже прийнятого. Іноді це слабкість, а іноді — перевага[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Влада робить сліпим і глухим[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Як би не велика була гора, будь-який її схил може стати стежкою[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Хіба не любов є суттю всього, що створено в цьому світі? Інше все тлінне, воно йде, вмирає. Але тільки не любов. Лише любов здатна перебувати в світі вічно[1]. — «Величне століття. Роксолана» |
Примітки
ред.
