Сімон Болівар

лідер боротьби за незалежність іспанських колоній в Південній Америці

Сімо́н Болі́вар (повне ім'я ісп. Simón José Antonio de la Santísima Trinidad Bolívar y Ponce y Palacios y Blanco — Симо́н Хосе́ Анто́ніо де ла Санті́сіма Трініда́д Болі́вар-і-По́нсе-і-Пала́сіос-і-Бла́нко; 24 липня 1783, Каракас — 17 грудня 1830, Санта-Марта, Колумбія) — лідер боротьби за незалежність іспанських колоній в Південній Америці. Звільнив від іспанського панування Нову Гранаду (сучасні Колумбія і Панама) та підлеглі їй території, Венесуели й провінцію Кіто (сучасний Еквадор). В 1819–1830 роках — президент Великої Колумбії, утвореної на території цих країн. У 1824 звільнив Перу і став керівником утвореної на території Верхнього Перу Республіки Болівія (1825), названої на його честь. Національним конгресом Венесуели проголошений 1813 року «Визволителем».

Сімон Болівар
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  •  

Біжіть з країни, в якій вся влада сконцентрована в одних руках: це країна рабів[1].

  •  

Всі наші розбіжності кореняться в двох головних причинах всіх людських бід: в невігластві і слабкості[1].

  •  

Виступаючи за свободу, я керуюся принципами честі та лібералізму. Жорстоким я буваю тільки до тих, хто намагається їх зруйнувати[1].

  •  

Довіра дарує спокій. Потрібно постійно демонструвати свою чесність, тому що люди завжди бачать і дуже рідко думають[1].

  •  

Здоровий глузд приходить завдяки досвіду, а досвід приходить завдяки відсутності здорового глузду[1].

  •  

Мистецтво перемоги вчиться в поразках[1].

  •  

Найнудніші фігури, які я знаю, це — Христос, Дон Кіхот і я[1].

  •  

Щасливий той, хто, пройшовши через випробування війною, політикою та громадськими потрясіннями, примудряється зберегти свою честь незаплямованою[1].

  •  

Ті, хто служив революції, ті пропахали морем[1].

  •  

Важко бути справедливим з тим, хто тебе образив[1].

Примітки ред.