Теорія алгоритмів (англ. Theory of computation) — окремий розділ математики, що вивчає загальні властивості алгоритмів.

Теорія алгоритмів
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Створена в тридцяті роки теорія алгоритмів і зроблені в той час капітальні відкриття у математичній логіці, безперечно, були визначальними подіями в історії науки XX сторіччя. У наступні роки ці відкриття стали теоретичним фундаментом розвитку техніки обчислювальних та керуючих машин і разом з нею відкрили шляхи для дальшого проникнення математичних методів у біологію, економіку, лінгвістику, психологію та інші галузі науки.

  А. І. Мальцев[1]
  •  

Чітка теорія алгоритмів, розвинута в працях А. А. Маркова[-сина], А. М. Тюрінга та інших вчених, є значним кроком у розв'язанні однієї з головних проблем математичної логіки — алгоритмічної розв'язності будь-якого типу задач, тобто проблеми знаходження певної системи правил, яка дає можливість за допомогою автоматичних обчислень розв'язувати всі задачі даного типу.

  Ю. О. Митропольський[2]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.