Теорія алгоритмів
Теорія алгоритмів (англ. Theory of computation) — окремий розділ математики, що вивчає загальні властивості алгоритмів.
| Теорія алгоритмів | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.Створена в тридцяті роки теорія алгоритмів і зроблені в той час капітальні відкриття у математичній логіці, безперечно, були визначальними подіями в історії науки XX сторіччя. У наступні роки ці відкриття стали теоретичним фундаментом розвитку техніки обчислювальних та керуючих машин і разом з нею відкрили шляхи для дальшого проникнення математичних методів у біологію, економіку, лінгвістику, психологію та інші галузі науки. |
|||||
| — А. І. Мальцев[1] |
Чітка теорія алгоритмів, розвинута в працях А. А. Маркова[-сина], А. М. Тюрінга та інших вчених, є значним кроком у розв'язанні однієї з головних проблем математичної логіки — алгоритмічної розв'язності будь-якого типу задач, тобто проблеми знаходження певної системи правил, яка дає можливість за допомогою автоматичних обчислень розв'язувати всі задачі даного типу. |
|||||
| — Ю. О. Митропольський[2] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 227
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 234
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.